“БЛИСКІТКИ, БЛИСКІТКИ – МЕРЕХТІННЯ РАДОСТИ…”
Блискітки, блискітки – мерехтіння радости –
На бронзовім і на чорнім рельєфах ріль.
Перевертаються скиби важкі, докраяні,
Перевертаються брили на безліч миль.
Монументальний і покарбований,
Вростає ходою в глибінь землі,
Налягає він
на чепіги,
на ковані,
Налягає грудима,
Налягає воловими –
Перевертає навзнак нашарування літ.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- РАТАЙ Блискітки, блискітки перлямутрові На мусянжовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, одкраяні, Перевертаються брили на безліч миль. Монументальний […]...
- “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
- РАНКОВЕ СОНЦЕ Ранкове сонце – серце моє, – Дзеркальна глибінь тепла. З прозорим ранком воно встає… І гляньте! Імла втекла! Вам не […]...
- “ХОДЯТЬ ТОПОЛІ-ДІВЧАТА ОАЗАМИ…” Ходять тополі-дівчата оазами, Щастя прийдешнього замріяні матері… Їм це! Для них це і сонце вгорі, І потом заходяться зморшки старі, […]...
- ЯК Я ВИБИРАВСЯ З ЖУРБОЮ Як я вибирався з журбою В чужину за тисячу миль, Без впину летів наді мною, Проводжав мене чорний мотиль. Куди […]...
- ВАСИЛЮ ОНУФРІЄНКОВІ В поезії є лік, як в мудрому настої В. Онуфрієнко Друже мій, не лічу скільки літ, скільки миль Ніби тут, […]...
- “Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...
- НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
- ОСІННЯ МІСЯЧНА НІЧ Небеса гулкі й просторі, Літаки між хмар – як зорі. Пишно вбраний у багрянець Сад кружляє срібний танець. Гілля, листя, […]...
- ПЕРУКА Ми так часто в житті граєм ролі чужі, як не смішно, Хоч самі у багні, серед тих, хто лукавий і […]...
- КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
- ПЛУГАТАР (Уривок) Стане до плуга народ-хлібороб, як море стояло в киреї із чорного мулу коло билець колиски його: угородить леміш іржавого плуга […]...
- “Колос колосу співає…” Колос колосу співає. М. Чернявський Колос колосу співає, Колос колоса питає: “Чи в глибінь іде коріння? Чи воскується насіння?” Колос […]...
- В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...
- “Я чую у ночі осінні…” Я чую у ночі осінні, Я марю крізь синій сніг: Вростає туге коріння У землю глевку із ніг. Стають мої […]...
- “Туманіє печерська гора….” Туманіє печерська гора, Туманіють і зір, і бажання. Літо красне, здається, поволі вмира – Мовчазне, непомітне згорання. Літо, літечко, літепло, […]...
- Натюрморт з клаксоном (сонет) Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – […]...
- ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
- ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
- “Океан обіймає дівча…” Океан обіймає дівча Голубими, пругкими хвилями, Досягає грудей і плеча Баранцями, пінясто-білими. А на греблі стоїть юнак, Умліває, тремтить від […]...
- Я РОДОМ ІЗ ЛЮДСТВА Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. […]...
- “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
- ОСТАННІЙ ПОГЛЯД НА БАТЬКІВЩИНУ (Монолог Драгоманова) Чи ти народе в Бога завинив, Чи хтось прокляв лиху навіки долю, Щоб тільки й знали знуджені сини Нести свій […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури ССLXXIX Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева, Чи лепетливих вод гармонія жива Сюди до берега […]...
- НА ФЕРМІ ФЕДОРА ДОВГАНЮКА ПІД ЕДМОНТОНОМ. Замальовка з натури Неважна обстановка атмосферна. Дощі заполонили, хай їм грець. Заїхали до земляка на ферму, По-нашому б сказати, хутірець. Є ферми бідні […]...
- “Струнка та чорноброва…” Струнка та чорноброва, ще й ясна, як зоря, в очах глибінь криниці, в сміху – дзвін янтаря. Хоч любить вона […]...
- “Смуглявий і стрункий. А золоте волосся…” Смуглявий і стрункий. А золоте волосся на вітрі шелестить і плеще за плечем… То заглядає день міський і стоголосний у […]...
- ПІЛІГРИМ З погідними думками на чолі Я йду собі ходою пілігрима, Іду, хоч очі – гострі, мов шаблі, Услід мене просвердлюють […]...
- “Анахоретом я живу…” Анахоретом я живу На березі морському. Молюсь на квіти і траву, Радію штилю й шторму. Гримить прибій, цвіте блакить, Змивають […]...
- ЧИ НЕ СНІГ Підв’язала осінь китиці червоні, сіла на коня. Прощавайте, села! Блиснули в тумані зіркою підкови, малиновим дзвоном розляглась луна. І, немов […]...
- МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...
- ЗУСТРІЧІ Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]...
- “В готель столичний із бетону й скла…” В готель столичний із бетону й скла Несмілою і тихою ходою Ввійшла приїжджа жінка із села І запах поля принесла […]...
- ГУЛЯЄ ПАНСТВО Над Україною “во врем’я люте”, Коли Солдат Великої війни Упроголодь збуває ордени, – Такі гримлять загонисті салюти! Під вибухи китайської […]...
- Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...
- ВЕЧІР Пливуть терни широкими степами, Зовучи птаха на нічний постій, Де буде сон у тіні молодій Морити очі тихими верхами. В […]...
- ЗАШУМІЛИ ВЕРБИ ПРИ ПОТОЦІ Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! […]...
- ТИ ІДЕШ Ти ідеш. Ти ідеш, за тобою Мої мислі, як тінь, поступають, Вони правлять твоєю ходою, Куди ступиш – твій крок […]...
- БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...
- СТАРОВІЦЬКІ ВІРШІ * Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає […]...