“Злягло та й спить…”
Злягло та й спить…
Хай спить, допоки спиться,
І не будім, і не тривожмо сну,
Тривожно й так, жорстким часто сниться
Цей світ, з його прицілом на війну.
Хай спить, як спить… Емоцій менше, кави,
Розвіється туманом алкоголь,
І разом з незачатими думками
Не звівши крила, спатиме вогонь…
1981 р.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- ПЛЕСО СПИТЬ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от […]...
- МІСТО СПИТЬ Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… Знишкло все; тільки збещені, ситі Ще чигають на втіхи смачні; Наласуючи за […]...
- “Спить по дощах земля обвагітніла…” Спить по дощах земля обвагітніла, І сняться сни небесним берегам. Блакитна злива гордо гомоніла Родючим нивам і дівич-борам. Парує повінь. […]...
- “…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...
- “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
- “Спить Вкраїна та руїни…” Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не […]...
- ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
- “У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...
- МАРІЯ І МАРА Чи не марні марю мрії, Коли стільки вже століть Постать матері Марії Тут примарою стоїть. Ледве чутно скорбний голос: “Я […]...
- СПОГАД СТАРОГО ГВАРДІЙЦЯ Моя гармата била точно в ціль, і там, де чорно плавилося небо, мій вірний друг у смертному кільці коригував з […]...
- “Ой піду ж я в чисте поле…” Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні […]...
- МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
- ПАМ’ЯТІ СЕСТРИ Вологий вітер ворушить віти, Уже безлисті. І доцвітають останні квіти В твоїм обійсті. І та стежина, де ти ходила, Дощем […]...
- “Ці привиди-міста… Як міражі…” Ці привиди-міста… Як міражі… Не бачимо – про них і забуваємо, Борги затисли і неплатежі, То в алкоголь запливши – […]...
- СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
- ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...
- Легко ніби помахом крила Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться кора зі […]...
- РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
- “Ви – дивак, кави див…” Ви – дивак, кави див, Ви з ума, ах, схаамузив – А в руки курві. А та М’яла в руках, […]...
- “З глибин руїни і пустелі…” З глибин руїни і пустелі, З долини смутку і плачу В краї надзоряні, веселі На крилах пісень і я лечу. […]...
- ПОДОРОЖНІЙ Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить […]...
- “легко ніби помахом крила…” Назарові Кардашу Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться […]...
- “Цей біль – як алкоголь агоній…” Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони і переписуйте печаль. Давно забуто, що є […]...
- “Червінні дні грибного духу…” Червінні дні грибного духу поволі скресли, без знаку, торкнувшись легко тільки слуху летючим шерхотом в листку. З глибоких нуртовинь небесних […]...
- “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
- СВАХА ДОМАХА Як женитися задумав Панько Костомаха, Прителющилась до нього тітонька Домаха. – Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло. Бери собі Куцу […]...
- “Атож, ота…” “Атож, ота”. І За руку – раз, В кабак, в Бар “Краб”. – Каву, чувак! Ух, кави вакху Ув зіллі… […]...
- “ДОТУЛИСЬ ДО ОБЛИЧЧЯ МОГО…” Дотулись до обличчя мого Незрівнянним, люба, твоїм, Щоб кохання чистий вогонь Розвіяв сумніву дим І в криницях наших очей Зазоріли […]...
- БАЛЯДА ПРО ДЯДЬКА ГОРДІЯ Поруч з темінню став на порозі – І світла пучок веде мене в хату, Наозирці торкаючись брів мого серця Кострубатими […]...
- “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
- “Далеч осінню дощами розмито…” Далеч осінню дощами розмито, Хилитсья сад за вікном сумовито, Ледве тріпоче вогонь у каміні, Спить собі кіт на руках господині, […]...
- “Ще з дитячих літ піснями…” Ще з дитячих літ піснями ти мене приворожила: брів я разом з чумаками, з козаками міряв силу проти хана; був […]...
- ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
- МИКОЛА БАЖАН. 1962 (це ж яка озарінь напросилася третього дня. це ж яку непричетність означують леза і стопи. це на тлі конотопа не […]...
- 4. НА ЧОВНI Нiчко дивна! тобi я корюся, Геть всi темнії думи сумнi! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в срiблястому снi. Люди […]...
- О, ЗВУКІВ ЧАРІВНИК! (акровірш) Біжать хвилини, дні, пливуть роки, Епохи, повні боротьби із гнітом. Титан-музика височить над світом. Хто він, цей геній, пристрасний, […]...
- МИСЛИВСЬКА ЛЕГЕНДА Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижі. Келих, наповнений ніччю вщерть, Келих ніччю по вінця – смерть, і от Над […]...
- РОЗРИВ-ТРАВА Віршам і снам не вір: травур, та рев, та вир. З варив розрив-трави скроплений кожен вірш. Зов небезпечних круч, віри […]...
- І. “Порозпліталися гірлянди…” Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну Піду всесвітом […]...
- Вулиця Єреванська І Пропадаєш, вічна вулице, в безодні праархівні, мов папери старозжовклі, на пустирищі згориш, розбирають по цеглині продувні твої шпаківні, поперечні […]...