“Як вишиття на рукавах – на крилах…”
Як вишиття на рукавах – на крилах
у крижня пір’я голубе..
Куди ти, птице?.. Чи земля не мила,
що викормила, вигріла тебе?..
Він до води припасти тілом хоче,
Та крила пропіка пекучий шріт,
І шелестить, світ за очі тріпоче
Від любих місць, де виводок підріс,
Де в очі б’є сталева хуртовина,
Комиш зрізає металевий град…
І мерехтить у небі клин качиний
Над полиском привабливих свічад.
Шука вожак пристанища для зграї
Допоки не запаляться вогні –
То тінь рухома на воді злякає,
То десь мисливський постріл в темниці.
Стривожені несуться – де б спочити –
Багряним небом в сутінки землі,
І вишите крило, вогнем прошите,
У вересневій губиться імлі.
1970 р.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- Сьогодні час вимірюється в крилах сьогодні час вимірюється в крилах кого накриє тому й україна не говори нікому моя мила що нині тут не буде […]...
- “сьогодні час вимірюється в крилах…” сьогодні час вимірюється в крилах кого накриє тому й україна не говори нікому моя мила що нині тут не буде […]...
- ДВИГНУ ТЕБЕ НА КРИЛАХ ТУГИ I Як самота на душу склонить крила І в серці защемить невиплаканий жаль, Прийди тоді, прийди до мене, мила, Розкрий […]...
- “Понеси мене на крилах, радосте моя…” Понеси мене на крилах, радосте моя, Де на пагорбах і схилах сонця течія. Де стоять в обновах білих, в чистому […]...
- ДОПОКИ Брати мої, ми житимем у сварі, Хоч буде вдосталь хліба і вина, Допоки на Тарасовім бульварі Співатиме камінний сатана. Ми […]...
- НЕЗАКІНЧЕНИЙ ВІРШ Як повні відхлинуть, як потоки, відбурхавши, окреслять береги струмками, річками і ріками – перші грози відчинять двері теплому дощу. Тоді […]...
- ОРГАННА МУЗИКА В ДОМСЬКОМУ КОНЦЕРТНОМУ ЗАЛІ Гудуть, переклубочуються низом Над Ригою навислих туч гурти, То голубом воркують над карнизом, То, встаючи з бездоння й чорноти, Зловісно […]...
- ЖУРАВЛИ Вылетев из Африки в апреле К берегам отеческой земли, Длинным треугольником летели, Утопая в небе, журавли. Вытянув серебряные крылья Через […]...
- ЩЕ ДОВГО БУДЕ ТАК Ще довго буде так. Злодії та бандити Дніпро ділитимуть, допоки із води Не вийде той, що йде піймати, засудити, Спалити […]...
- ВОВКИ В цьому сіромілавому світі, В цих снігах, де заснули й думки, Раптом гостро, як ріжуться вітром, Словом гострим пробудить: вовки! […]...
- Вечірні заграви Небеса – міражі і палання. О велична і грізна картина! Перед холодом цього згасання Все людське – суєта мурашина. Та, […]...
- “Ти ще не вмер, ти ще не вмер!” Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]...
- Птицы Птицы Только парами На юг летят. Одиночкам Крылья подрезают Или Просто молча Убивают. И тревожно протрубит вожак. Ты живым остаться […]...
- “На кучугури…” На кучугури Важких снігів Крижано-хмурий Лягає гнів. О серпе в небі, Тонкий, легкий, Землі-ганебі Рони скалки! Я простягаю Ковші долонь, […]...
- ЗБУДИ Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній […]...
- З ПОЛТАВСЬКИХ РЕКОЛЕКЦІЙ – 2 взуття душі – ночівля чинбаря (віддерти слово відмочити горло) а відьмою на босий чин бояр і день іде і ніч […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- СЕРПНЕВЕ В пониззі, ген, вогні жаріють, аж золотіють береги, легкі підпалини чорніють на хмарах ніжно-голубих. Легкавий дух переймом з яру іде […]...
- Це потреба бути – все одразу це потреба бути – все одразу сплюснути розпечене лице нидіти хворіти псоріазом пахнути дешевим ялівцем вибирати з кожного по жмені […]...
- “Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...
- “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
- “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…” Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, […]...
- Над морем Підіймаються хвилі стіною, І на берег, на стрічку піску, Розтривожене море грозою Виливає скорботу важку. І приходять на спомин дитячі, […]...
- ПІСНЯ ПРО ГУДЕРМЕС Ми вільні! Ні, нема чудес, Ми любимо старе ярмо; Душа скрипить, немов протез, – З вогню нас кличе Гудермес, Та […]...
- МАНТРИ Нескінченні тротуари, нескінченні тротуари блискучих свічад, я чекаю примари, я чекаю примари мого закохання. А поки що квітнуть троянди роз’ятрених […]...
- “Мусить бути! – скажи – і стане…” Мусить бути! – скажи – і стане, Захотіти – досягти! Духа в льоті до мети Не затримають кайдани. Підеш ти […]...
- Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
- XV. “Де ти?” Де ти? Простоволосий вітер шука тебе по вулицях, в білих тунелях людських лиць, між водоростями дерев. Ущухло небо. Сонце зіслабло, […]...
- “Я мрію про завтрашнє, отже, існую…” Я мрію про завтрашнє, отже, існую, Бо світ цей існує у думах моїх. Навколо природа буяє, веснує, Сурмить соловей, що […]...
- ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
- 2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...
- “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
- “Люблю полюваня…” Люблю полювання, Ранковий дим, Дерев журавлині зграї, Задуму човна На блакиті води І тишу, Як світ, Безкраю. Увечері – вогнище, […]...
- ПОЕЗІЯ Вона живе, сто раз побита грозами, Не взята жоднораз на бариші. Поезія – не стільки квіти розуму. Поезія – це, […]...
- ПАРТВИВІСКА Зробіть мені квиток партійний: Навдовжки – кілометр! Навширшки – кілометр! І напишіть червоним на вогні: Це – Стріха Едвард – […]...
- “День розтане в тихому багатті…” День розтане в тихому багатті, Догорить в калиновім вогні І спаде на золоте латаття, Наче попіл, в сивім тумані. Там […]...
- ОСТАННЄ БЕЗСОННЯ У щасті поет чи лихові – Байдуже. Аби працювать, аби тільки стало дихання останні пісні проспівать. Аби лиш уміння стало […]...
- Можна можна ще певен час видимістю себе од смерті рятувати так мертве сонце дивиться у зелену воду і слухає шелест її […]...
- На жаль, цю iстину не кожен знає На жаль, цю iстину не кожен знає, Що смертi боїмося ми дарма: Допоки ми живi – її немає! Але як […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...