Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як вишиття на рукавах – на крилах…”

Як вишиття на рукавах – на крилах
у крижня пір’я голубе..
Куди ти, птице?.. Чи земля не мила,
що викормила, вигріла тебе?..

Він до води припасти тілом хоче,
Та крила пропіка пекучий шріт,
І шелестить, світ за очі тріпоче
Від любих місць, де виводок підріс,

Де в очі б’є сталева хуртовина,
Комиш зрізає металевий град…
І мерехтить у небі клин качиний
Над полиском привабливих свічад.

Шука вожак пристанища для зграї
Допоки не запаляться вогні –
То тінь рухома на воді злякає,
То десь мисливський постріл в темниці.

Стривожені несуться – де б спочити –
Багряним небом в сутінки землі,
І вишите крило, вогнем прошите,
У вересневій губиться імлі.

1970 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Як вишиття на рукавах – на крилах…” - БАБІЙ СТЕПАН