“Я визнаю життя…”
Я визнаю життя:
коли натхнення
Спливає із душі бентежні соки,
Коли у серці щире одкровення
І злети поєднаються високі.
І ще тоді, коли кохані руки
Мене в обійми заплетуть гарячі.
А в інші дні, в дні холоду й розлуки
Сумує розум, серце моє плаче.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- ВИНА, ДІВЧИНО! Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… […]...
- САМОТИНА Люба подушечко, сестро моя самітненька! Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане? О, та й доріженька ж милому! О, та […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- КОНФЛІКТ Я так боюсь себе, Коли в душі Вогонь займається, Коли полум’я крови Лише мозок, Коли холодний розум Не гасить вогню, […]...
- “Чомусь життя здається грою..” Чомусь життя здається грою, Що має підсумок і звіт. Мій фініш десь не за горою – А там… Прощай, недобрий […]...
- СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...
- “Життя напружене, як лук…” Життя напружене, як лук. Бо все воно – жадоба цілі. …І бриж чола, і втома рук, І скроні рано посивілі. […]...
- “Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу…” Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу І станеш листувать стрічки тих скорбних дум, То, може, на душі […]...
- ВІСІМ 1 Коли уяву сколихнуть її уста, розійдуться по тілі жагою пестощів, жаданням губ; коли цілунками наділить закутає дівочим чаром, лагідним […]...
- СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
- “Зорало душу примхами життя…” Зорало душу примхами життя І, наче боронами, зволочило. Парує пар займисто, міцнокрило, Готовий вийти з темного буття. Засій і жди […]...
- ЖИТТЯ /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив […]...
- ЖИТТЯ РІКИ Річки для мене – це живі істоти. Хто стверджує, що в них душі нема? Людські страждання, радості й скорботи Вони […]...
- НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
- Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
- Так починається життя так починається життя так воно кінчається дощі впадають у води підземні нуртують ключі під бруківкою площі теплі мов пульси мов […]...
- ВИЗНАННЯ Довго я виходив із війни, Пробивав духовне скам’яніння. Вірші давніх літ… А де ж вони? Бракувало щирості й уміння. Щирості?.. […]...
- МОЄ ЖИТТЯ Моє життя – це та верба дуплава, Де я сховав повстанський карабін. Моє життя – відроджена держава, Воскреслого народу кличний […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
- ЖИТТЯ Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]...
- “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
- Полотно життя Я не приємлю лестощів єлею, Дарма ти, друже, розум хвалиш мій. Живи на світі мудрістю своєю, Своїм лахміттям сам себе […]...
- “Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною…” Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною, В життя, що мріє тінню беззвіздної ночі, А прецінь серед […]...
- КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...
- МІКРОФІЛЬМ ЖИТТЯ На сірій плівці мозку мініятурними буквами крови записаний мікрофільм мого життя. лежить звинений на шпулі минулого в темній коморі підсвідомости, […]...
- “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
- СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
- ПОЦІЛУНОК Зійшли ріки, зійшли ріки – І сніг не біліє; Коло млина на долині Трава зеленіє. Забіліли вишеньки, Груші запашнії; Збираються, […]...
- СВОЇМ БРАТАМ В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене […]...
- “Ти відійшла – допоки я збагнув…” Ти відійшла – допоки я збагнув і спалахом розлуки всю об’яснив. О руки-злюки, о які прекрасні були осмути, у які […]...
- Для багатьох людей мета життя Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]...
- ВІДДАЛЕКИ Ви, сцени літ малих, що люба пам’ять ваша Здається з тим, що є, контрастом над гірким, Де засвілилася душа в […]...
- “Чим зайнятий тепер твій меткий розум? ..” Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він […]...
- “Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…” Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм. Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак. Шукаємо тоді, коли смеркає, таємний, темний цвіту зодіак. Шукаєм папороть […]...
- МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ Ми граємось у піжмурки життя Аж поки смерть нас не впіймає: – – “Тру-ту-ту! Я вже йду! Тай до Пана […]...
- “Що життя не легке, не якась сміховинка…” Що життя не легке, не якась сміховинка – Серед втіх дріб’язкових, лінивих думок Нам реальність суворий читає урок: Леонтович, Єсенін, […]...
- “ЛИБОНЬ УСЕ ЖИТТЯ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ…” Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – […]...
- ПОМІЖ ЗУСТРІЧЧЮ І РОЗЛУКОЮ Вже і серця свого не слухаю, І розлуки витримую піст, Поміж зустріччю і розлукою Календарний будую міст. Спершу тижні лічу, […]...
- “У роздумах над віком і добою…” У роздумах над віком і добою Пишу в країну юності листи: “Візьміть мене, товариші, з собою – Я обіцяю вас […]...