ВІЗЕРУНОК СВОБОДИ
Тризуб – на вилозі, тризуб – на авто,
Тризуб – на снігу, на асфальті, на стінах…
Немає страху, не карає ніхто,
Свій шлях вже освічує ним Україна.
А він мені виписаний на землі
Опісля дощів коло нашого поля.
Лишився довічно у пам’яті слід
Із тих сорокових – тіл крові та болю.
Крізь товщу нанесеного, звіддаля
Проглядує чітко, як різьблення коду,
Немов би то благословляє земля
Мене біля витоків нашого роду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЗАТЕМНЕННЯ Крізь півкілометрову товщу хмар Чотири неділі не бачили сонця І молодий місяць Не заглянув через плече… Затемнення сонця, Затемнення місяця […]...
- “О степовий, безмежний дух свободи…” О степовий, безмежний дух свободи – полину найсолодша гіркота, ти – як любові рятівничий подих із уст в уста… Вдихни […]...
- БІЛЯ МОГИЛИ БОРИСА ТЕНА Високі постаменти, плити, Блиск епітафій, імена… Цей чорний ліс лабрадориту Закрив могилу сумовиту – Відбилась істина земна. Як і життя […]...
- ДИПТИХ 1 Десь іншим доля смачно лиже губи, Мені ж з дитинства вибивала зуби. І хоч в устах солоний присмак крові, […]...
- КОЛЮЧІ ВІРШІ Вірші колючі, мов їжаки, Руки – до крові, душу – до крові… Повитягаю із них голки, Зшию деревам плаття паперові. […]...
- ЩАСЛИВИЙ СОН Ти знову чітко снишся мені, тату, живим, здоровим, а в очах – жура… Крізь сон будильник цокає затято – мені […]...
- ШІСТНАДЦЯТЬ РЯДКІВ ПРО ДОЩ Таких крейдяних хмар не бачив я давно: вони громадно йшли на сплющене вікно. Чи втрима рами криж, в якому скалки […]...
- “Сивнющу гілку яблукату…” Сивнющу гілку яблукату ти ненароком відчахнув – до себе притягав – почув слабенький тріск, немов крізь вату. Немов шепнула: “Відійди. […]...
- “Вже снігом, мила, забіліла голова…” Вже снігом, мила, забіліла голова, Рядочок літ стає щоразу довшим. І світ чадить. І губляться слова, Що йдуть крізь серце […]...
- СЛІПІ БАНДУРИСТИ ідуть степами і палицею дум намацують дорогу гупають в тверду засохлу землю нашого сумління дивляться крізь ніч великими очицями бандур […]...
- “Під дулами конвойних автоматів…” Під дулами конвойних автоматів жили, вмирали, навіть з домовин вставали. Як страждальців божий син підніме? Як судитиме розп’ятий їх, що […]...
- “Ріка життя пливе все далі в даль…” Ріка життя пливе все далі в даль, Навпомацки прощупуючи простір, А ми ніяк не виплачемо жаль, Моя кохана, через стільки […]...
- “За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...
- ЛИСТ ДЯДЬКОВІ Сивий дядьку з вінцем печалі, Під хрестом нелегких доріг, Вкрились терням роки зухвалі, Де ти брів і блукав, як міг. […]...
- “Наш табор між чагарниками…” Наш табор між чагарниками, І синя – лінія лісів. Щитів і шкур гарячі плями, Сліпучість сонця і списів. Що день, […]...
- КОПАЧ Він копав. За плату і без плати. Звідав таємниці джерела. Йшли з поклоном до старого в хату З третього й […]...
- КОРА Руками охопив, – а під корою сік. Під пальцями членується галуззя, Під пальцями і форма листяна, Під пальцями і шумовиння, […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- БЕРЕЖАНИ Приїхав знов через багато літ В те місто… в це містечко – помаліло: Применшив так його незмірний світ. І в […]...
- КОЛОМИЙСЬКИЙ ПОЛК У ПАРИЖІ. 1815 палаце правосудний тріумфів арко обскубані когути плюмажні офіри машируючи під арков переможно шпарко співаємо хрипко немов обозні фіри слава нашим […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- ШЕВЧЕНКО Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це ж лиш рупор мас, І вже […]...
- “Поставали дерева заслухались…” Поставали дерева заслухались та й заніміли од болю обіч доріг і стежинок чоловік розмовляє з собою. Летіли пташки на дерева […]...
- ВОЛИНЬ Від князя Мстислава і до Мстислава-онука: Волинь – моя мука, моя невситима розпука, В глибоких лісах, на полях перекраяних плугом […]...
- АПОЛОГІЯ БОЛЮ Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові – Так біль у живих світах. Без болю немає любові – Є […]...
- КРЕДО Із долею змиритись – це не кредо, А слабкість духу і душевний блуд. Лиш сильний той, хто на своєму твердо, […]...
- “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
- “Різдво окрашене в колір крові…” Різдво окрашене в колір крові… Озвучене піснеспівом і колядуванням церковним, Різдво юності повоєнної поранене у найчутливішу зону – молодої радості […]...
- “Ця розкіш мисливства, ця кров на очах…” Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]...
- ПІСНЯ (М. Т. Рильському) Котись полем, перекотиполе, Перейди річку болю, Де зійшлися посестри: тополя І калина з вербою. Поспитайся їх, перекотиполе, Чом схилились журбою […]...
- За розкішним притоном брудної як світ арагви за розкішним притоном брудної як світ арагви тінь стола одинока чи попіл загублених магів жовте право на вітер де бритва […]...
- “Я немов занедужав…” Я немов занедужав. Я не хочу єлею. Та не лізь мені в душу з прямотою своєю. Тут би ради-розради трохи […]...
- “Прилетіли коні – ударили в скроні…” Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з […]...
- “Я сам-один у камері кромішній…” Я сам-один у камері кромішній, Немов живцем похований в труні, Вже наді мною, мабуть, і вві сні Не зглянеться ні […]...
- ОСІННІЙ ПРОЛІСОК В осінню пору, наче навесні, Немов у казці, пролісок зустріла. І сколихнула душу всю мені Оця тендітна квітка сніжно-біла. Душа […]...
- КРОВІ Б Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас! Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]...
- “У ребра б’є напівзрадливе серце…”У У ребра б’є напівзрадливе серце, Стікає час крізь пальці, мов пісок. Я ще пружиню невгамовний крок, Але в крижинах вже […]...
- V. НЕЗАКІНЧЕНА СИМФОНІЯ ШУБЕРТА Я звусь Франц Шуберт. Я вам зараз поясню, Чим марю уночі, чим невсипуще сню, Хоча запитую себе самого сам: Чи […]...
- “Співи над Україною, піснеспіви…” Співи над Україною, піснеспіви – Линуть з церков, соборів… Славлять ім’я непорочної Діви, Сина й Отця всі хори. Із майбутнього […]...
- “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...