Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вбивали поета…”

Вбивали поета,
затято і вперто.
Вбивали –
на серці зірки випікали.
Вбивали його не з гармат, не мечами –
Мовчанням вбивали, вбивали ночами
безсонними, повними розпачу, муки…
(І нібито все – благовидні принуки).
Вбивали не кулі і не мегатонки –
Кусали прилітературні болонки.
Вбивали не днями – вбивали роками,
А він за промінчик тримався руками,
Вітчизна й природа, кохана і мати
Приходили рани йому лікувати,
Ладнати приходили струни порвані…
І знову, як птах, він будивсь на світанні.

1979 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Вбивали поета…” - БАБІЙ СТЕПАН