Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Стояла над містом важка і задушлива спека…”

Стояла над містом важка і задушлива спека,
Пашіло каміння, неначе розпечені кахлі,
І, раптом, запахло грозою здалека,
Так сівжо намоклі дерева запахли.

То вітер, що ліс вдалині блискавицями хвоськав,
Приніс перелуння, пропахчене зраненим листям,
Так солодко спраглому пахла ще хвиля дніпровська,
Як пахне гроза ця далека незбагненно близько.

Там злива шуміла, дерева розкошлані гнула,
Обірване листя, налипле, стелилося долі,
Каміння гаряче, земля пересохла вже чули
Той подих, що темно клубочився на видноколі.

1981 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Стояла над містом важка і задушлива спека…” - БАБІЙ СТЕПАН