ПАМ’ЯТІ АНАТОЛІЯ ЛУПИНОСА
Многостраждалець. Каторжник. Поет.
І посмішка м’яка у бороді розкішний,
Чиє судилось стило, як стилет
(Двадцять три літа – за одного вірша).
Щось мудро-східне сяяло з очей,
А в тихій мові – надтверда основа,
Де Україні все… лишень чеченцем
Вділить частку серця і любові.
І впав, як на останнім рубежі
З бійцями там, між кращих командирів…
Хоч в Україні справу довершіть,
Хай він спочине в київській квартирі –
На Байковім… Якраз на тій межі,
Як зламано хребет червоній гмирі.
8.02.2000
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ОСТАННІЙ РУБІЖ Коли невірний друг тихенько зрадить, коли немає ради і розради, коли усі вже спалено мости, – я вистою. Бо є […]...
- ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...
- “Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...
- ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...
- Гарно на святі любові Гарно на святі любові. М’язи напнуто усі. Буйство безмовної мови в дикій печерній красі! Чудно на святі любові. Виск еротичного […]...
- БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...
- Іван Підкова I Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю; […]...
- ПРИ ОКОПАХ При окопах – в сірий день осінній, Де ще ранком стояли солдати, Впав від кулі отаман курінний, Впав сердега при […]...
- ТУМАН Щоб оцей туман та сніги поїв. Цей важкий туман, нерозгаданий. Впав на груди піль, на печаль гаїв, Впав на тихий […]...
- ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
- ОДВІДИНИ І Тим часом як недомисел земляцький Юртується в письменницьких кагалах, Мов ті сейми в землі погибній лядській, Кохається в руїнних […]...
- “Настрій такий у нас з тобою…” Настрій такий у нас з тобою, Якого не відають духом ниції… Гуляти весілля? Ставати до бою? Чи, може, інші є […]...
- ПЕРЕД АБСУРДОМ Поманити ласим шматочком, Що життям називається нашим, Як перед затяжним стрибком: Прямо всесвіту в пащу. Чи скінчити в захопленні так, […]...
- “Кохалося-любилося…” Кохалося-любилося, Ще б трохи – й зацвіло… А тут взяло й зломилося При корені стебло. Давно лишив позаду я Воєнні […]...
- “Ось і цвинтар сільський… Зачастив…” Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]...
- НОКТЮРН D-MOLL Гей, овіяв мене дим мужицьких хатин, Вбійчий запах шальвії та рути, Де вишневий садок, срібна вільха і тин Шепче слово […]...
- ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...
- “Як вої одвічного фронту…” Як вої одвічного фронту, Не вбити яких, не скорить, Шевченко стоїть під Торонто, Франко в Вінніпегу стоїть. Великі поборники духу… […]...
- “Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...
- В РАЙОНІ АТОМНИХ ВИПРОБУВАНЬ Небо труси довкруг, землетруси… А дороги лежать, мов обруси, Все до щастя, до кращих часів. По дорогах ревуть бомбовози… Скільки […]...
- “На недописану в трансі строрінку…” На недописану в трансі сторінку Втомлена падає голова… Трясся Бальзак пів Європи до жінки – Пани прихмливої (ось де дива)… […]...
- БОЮСЯ СЛІВ Боюся слів, красивих, та нещирих, Мов лагідності приспаного звіра. Боюсь, коли клянуться у любові За ситий хліб, за дачі пречудові […]...
- “Гіркий, о мудросте, твій хліб…” Гіркий, о мудросте, твій хліб, Нелегкі досвіду уроки… Як молоді співали кроки, В гарячих пальцях танув лід! Дзвеніла тятива дороги, […]...
- “Хати біліше сорочок дівочих…” Хати біліше сорочок дівочих… Немає кращих мазальниць у них, Як ці наскрізь прозорі зимні ночі, Коли і місяць світиться і […]...
- ДОРОЖНІ РОБОТИ Валим дерева обіч доріг, Б’єм під коріння самісіньке кленів, Дерн затріщить, наче шкіра зелена, Вкриє земля кучерявий моріг. Рветься дорога […]...
- “Я стільки вам, я стільки написав…” Я стільки вам, я стільки написав Любов’ю, болем – все про Україну… Гадалось вгляну вибуяність лав (Коли народ підноситься в […]...
- ХОРТИЦЯ Колиска відчайдушного братання, Священне місце воїв, кобзарів, Козацькі чайки в сивому тумані І під сурмою чистої зорі. Приліг десь ворог […]...
- “Для мене ваші оплески бурхливі…” Київським слухачам Для мене ваші оплески бурхливі – Немов біблійні сурми в давнину, Що в світ котили радісну луну, Подібну […]...
- “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
- У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
- В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...
- ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...
- КРОВ Ви крові боїтесь. Я знаю вас. Ви мовчки поступатися готові. Ви терористом назвете Кавказ Во ім’я всеслов’янської любові. З любові […]...
- “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
- ЗАЛЬОТНИК У суді про аліменти справу розбирають. – Скільки з жінкою жили ви? – Панаса питають. Той стоїть у гордій позі, […]...
- ДО ЧИТАЧІВ ЧИКАГО Я півземлі проїхав Понтіяком І пролетів я джетом два світи, – Ніде в путі не випало знайти Таких прийнять під […]...
- “…І враз на чужині постане” …І враз на чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: Вітчизна – соняшник весняний цвіте на грані польовій. Вночі і […]...
- Кирпата безодня розплющує губи кирпата безодня розплющує губи сміється і плаче над погарлм неба сплелися до танцю Венера і Врубель під білих колон гомеричний […]...
- ЕЛЕГІЯ НА БЕРЕЗІ ДНІПРА Перепочить присіли ми… Вода під кручею, немов крізь сон, стогнала, відхлинуть поспішаючи… Руда від глини хвиля хвилю переймала, зливалась і […]...
- ПІСНЯ КНЯЗЯ Густі думки, як пізній мед, Як пізній темний мед осінній, Пахучий мед моїх племен З часів Русі на Україні. До […]...