Заблукаймо в сніги, У навальні, у теплі, глибокі. Світ безмежний такий – І ми в ньому такі одинокі. Заблукаймо в […]

Поміж нами снігами простелилася віддаль, непривітна, холодна, поміж нами – снігами… Нема тебе, рідна, і душе моя, наче голодна. Вкотре […]

Ох і сталось! – вночі кордон перейшла невідома корова, Дядько комісію (як в ООН!) зве терміново. …З боку сусідового і […]

Графоманы Москвы Меня судите строго… А. Вознесенський Я прийшов, щоб судити, судити вас, вас, графомани, Імітації справжнього – творення блиск […]

По-українськи дерево росте, Виспівують пташки по-українськи І дихає по-українськи степ, І захисні ліси горять, як військо. Цвітуть вкраїнські сонцем небеса […]

Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]

В сивих травах – у сивих росах відходила любов моя. Перев’яла трава в покосах, здаленіла днів течія. Тротуарами по асфальті […]

Поети вік малий живуть, Згоряють ночами поети, І слово падає, як ртуть В тяжку їх славу…і посмертну. Як ніч – […]

Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]

І пригадався той глибокий ліс. І ти легка в халатику сатиновім, Як саранча перестрибувала… Крізь Колючі і густі кущі ожинові. […]

А для любові ще немає ката і я люблю… живу. “Вітрила…” Олександр Яцківський Наче крига з неба, обвалилась глина, Обвалилась, […]

Покинь печалитись Печалівко: Ген там, де сивіло болото, Вже на тини, як на причали, Пшениця сизі хвилі котить. Не йдуть […]

Що там? – Глушини і нетрі лісні?.. Хащі, мохи бородаті? Сходить полуда, як лід навесні, В темряві видно багаття. Тіні […]

Є люди, яких не можливо ніяк уявити у віяннях років, епох чи віків… Які піднеслися над часом чолами й серцями […]

Лесі. У місті, де ми побрались Те все було?.. Було. Ті ж обрії і гори, Забронзовіла осінь в тих лісах, […]