Білий сніг… Білі лебеді… Річечка бідна в снігах, Що так тихо тече, мов стоїть у снігах-берегах. І ці красені білі, […]

Скиртуєм час на вітрові століть (Аж ген під небом сиві скиртоправи). Посеред світу скирта та стоїть В царині Батьківщининої слави. […]

1 В моїх генах пробудилася радість предків. Після міської адинамії, після тинянь по кав’ярнях – у село! – у засипане […]

Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]

Підлягали знищенню специ і наркоми, Знані літератори й душі невідомі, Бойові соратники (вороги народу), Села Україною – білі, чорноброві, Офіцерство […]

Світло Дажбоже в поліських лісах, Лось вийшов з хащі рогатий… І повертається на небесах Сонце до нашої хати. Де за […]

Сталінізм – дощ гіркий із пролитих позбираних сліз, Сталінізм – страх, що душі погорбив, у гори всі вліз, Сталінізм – […]

Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]

Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]

1 Лежу вночі – зерниною в ріллі, І в чорній тиші думи проростають, Корінням в серце боляче вростають І радощі, […]

Теплим воском пахне тепла осінь, У повітрі – ніжний аромат Сіна, перев’ялого в покосі, Яблук, що насипані в кагат. Пахне […]

Засніжений рідний Тернопіль Ялини, як вартою, вкрив. Над жар горобин – білий попіл, То віхолу крутять вітри. Я знову проїздом, […]

Як зрадить почуття високе І в силу власну втрачу віру – Нап’юсь березового соку І у земну снагу повірю. Пройдуся […]

“Цвіте, як мак…” Вже більше не цвіте – Суди і штраф, і міліцейські грати. І радіоактивне доорати Нам поле, де […]

Жіноча протяжність – упродовж родів, Як впродовж родів безперервні шпагати, Що в’яжуть родини (не в матріархати)… Стоїть, наче гість, чоловік […]