Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НАД ГЛИБИНАМИ

Стою понад водами – товщею вод і грунтів –
продивитися годі до самого споду, до дна.
Яка глибина!
За череп’ям і за черепами
тих перших людей і приручених коней
в степах твоїх вперше –
згадки стійбищ, поселень, – сліди
смутно вгадуються у глибинах.
Продивляюсь, вслухаюся в мову
із коренями в глибочінях тих непроглядних
і чую далекий шелест гарячого вітру
в Слов’янській долині –
у степах твоїх золотих, Україно.

Стою над проваллями – над Україною,
над проваллями братських, вітцівських могил
ворогами начинюваних…
І дивуюся – звідки? –
стільки раз десяткована,
обезчленувана і знекровлювана,
звідки бралася сила,
щоб не тільки щораз оживати,
але духом, повстанням підноситься
над могилами?..

Стою понад водами…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

НАД ГЛИБИНАМИ - БАБІЙ СТЕПАН