ДИПТИХ
1
Десь іншим доля смачно лиже губи,
Мені ж з дитинства вибивала зуби.
І хоч в устах солоний присмак крові,
Плюю… І знов співаю од любові.
2
Я перший спомин свій виношу з поля:
Колюча стерінь і виразність болю.
А нині ось уже поета доля!
…Колюча стерінь і поривність болю.
1973 р.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- НАД ВІЛІЄЮ. Диптих пробуження 1 Наслухавсь жайворів, нарозмовлявся із зозулею, В передсвітку йдучи крізь темний луг, Там над землею тихою поснулою Витає чистий благодатний […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ДИПТИХ Україна для когось – тепленький край, Край кисільний, молочні ріки, А мені серце в пісню край Під глухими стінами віку. […]...
- “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
- ДИПТИХ І За все, що взяв од пирога життя, Платити доведеться по рахунку: За перший успіх і за краплю трунку, За […]...
- ПОКЛИК. Диптих І А двадцять перший вік при револьвері Таку вчинив несвітню круговерть, Коли уперше від часів Гомера Судилося знімати репортеру Своєю […]...
- Гарно на святі любові Гарно на святі любові. М’язи напнуто усі. Буйство безмовної мови в дикій печерній красі! Чудно на святі любові. Виск еротичного […]...
- “ЦВІТЕ ТЕРЕН…” Сині сливи, осмута сива.. (З неопублікованого вірша 1967 р.) На вигнанні – над яром десь, в ровах, На пустирі, в […]...
- ДИПТИХ ГОРОБИНОЇ НОЧІ 1 Гуркотіло Чумацьким Шляхом, пересміювалось блискавицями – заніміла земля від жаху, поховалися хорі й ниці. Танцювали громи, як прадіди, повертаючись […]...
- “Я вас кохала? У якім столітті?..” Я вас кохала? У якім столітті? При вас губила геть усі слова. У тім жаркім, у тім пістрявім літі Від […]...
- ДИПТИХ Українцям у діаспорі далекій присвячую. І. ЧЕКАННЯ Я вас чекав з далекої дороги Аж півжиття. Уперто дожидав. Гриміли війни. Над […]...
- СИНІВСЬКЕ. Диптих І Застилають столи господині від хати до хати. До травневої учти збираються мовчки солдати. Зоддалік, при вікні, стала пам’ять війни […]...
- ВІЗЕРУНОК СВОБОДИ Тризуб – на вилозі, тризуб – на авто, Тризуб – на снігу, на асфальті, на стінах… Немає страху, не карає […]...
- ДО ТЕРНОПОЛЯ Вклоняюсь тобі, давньє місто з тернового поля, Над плесом, що синьо-глибинно цвіте, І душам високим людським, як високим тополям, Де […]...
- “Неправда, що деспот засліпить поета…” Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях […]...
- КРОВ Ви крові боїтесь. Я знаю вас. Ви мовчки поступатися готові. Ви терористом назвете Кавказ Во ім’я всеслов’янської любові. З любові […]...
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- АПОЛОГІЯ БОЛЮ Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові – Так біль у живих світах. Без болю немає любові – Є […]...
- “Вже перший сніг, мов ковдрою товстою…” Вже перший сніг, мов ковдрою товстою, Усе укрив – і воду, і поля. Під цим зимовим снігом, промочена понура, Обшарпана, […]...
- ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
- “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
- НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
- КОХАНІЙ В симфонії є свій рояль – маестро світла, болю й неспокою. Бринить у ньому квінтою-струною любові віра, чиста, мов кришталь. […]...
- “Надихаюсь полем, вітром перепився…” Надихався полем, вітром перепився Настояним на золотих медах, Землі прарідній знову поклонився, Став глибше в незагублених слідах. Вертався поночі, світився […]...
- БОЮСЯ СЛІВ Боюся слів, красивих, та нещирих, Мов лагідності приспаного звіра. Боюсь, коли клянуться у любові За ситий хліб, за дачі пречудові […]...
- ДИПТИХ 1 На лісу вечоровому тканні стих силует обителі святої. Безслідно зник, однак узори хвої схитнув аж у криничній глибині, і […]...
- ДИПТИХ 1 На скроні, де ще б’ється тепла жилка тремтить пелюстка. Черешнева мла. Червоним ще не правлена помилка Ти вже її […]...
- ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...
- Божий вихор (диптих) ……Пам’яті Володимира Івасюка І Нас вовік не було. Ні малих, ні великих. В Україні Вкраїни замало вовік. Та на диких […]...
- ВЕРЕСЕНЬ (Диптих) 1. Був дощ, віщований ізранку сталевим спалахом води, крейдяні кола біля ганку замив ретельно, як завжди. І гру дитячу нелукаву […]...
- ДИПТИХ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ 1. Біля хворого С. Мержинського Тане кружальце обличчя… Хай собі ходить, хто ходить боком попід дверима. Дух вогню однокрилий борсається […]...
- АРХІТЕКТУРНИЙ ДИПТИХ І. Мій смуток Смертний вирок цигарці. Очі дихають синню – Густо сиплеться звідти волошкова солона печаль. Я ламаю асфальту зволожену […]...
- ВЕСТ-ПОЙНТІВСЬКИ ДИПТИХ І. ВИХОВАНЦІ ВІЙСЬКОВОЇ АКАДЕМІЇ В ПАРКУ На крем’янистім березі Гудзона, Житейську призабувши каламуть, Американці дихають озоном, Бо тут таки відпочинкова […]...
- МАЛЬОВАНИЙ СТОВП Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий […]...
- ПОЄДНАННЯ І знов село… І вже, немов не рідне, Лиш декілька лишилося ще хат, Де ждуть тебе, як добрі очі, вікна, […]...
- ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...
- СМУТОК Обличчя, випещене, як жіноче тіло, голе, під лискучою шовковою піжамою сліз, на рожевій, тендітній (викривленій) канапі уст, старим деревом порипують […]...
- 14. ЯКИМИ БУЛИ ПІЗНІ ПОПОЛУДНІ В РОЖЕВІЙ ЗОНІ? Спокій присмерком осідав у моїм тілі, мій біль був, мов величезне ліжко, десь глибоко в мені, застелене нарешті, я згинався […]...
- МАТУСИНА ПІСНЯ Ступаю в зажурі по отчім подвір’ю, У кожен найдальший куток заглядаю. Блукаю, мов привид, ходжу і не вірю, Що мами […]...
- “Мій перший вірш написаний в окопі…” Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите […]...
- БАТЬКОВА ХАТА У вінку веселого зела Вікнами до шляху і до поля Тиха й скромна, як селянська доля, Лебедіє хата край села. […]...