Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





14. ЯКИМИ БУЛИ ПІЗНІ ПОПОЛУДНІ В РОЖЕВІЙ ЗОНІ?

Спокій
присмерком
осідав у моїм тілі,
мій біль
був,
мов величезне
ліжко,
десь глибоко в мені,
застелене нарешті,
я згинався
над своєю душею,
як над листком
паперу,
моє серце
ворушилося,
мов рука,
що спішиться записати
думку,
часами
мармуровий кружок стола
посувався,
як самотній
гість
у каварні,
напроти мене,
вчепившись кігтями
цвяха на стіні,
хижак годинника
ледве ворушив
своїми крилами
і дзьобом,
рослини
у висячих вазонках,
що в вікнах,
сичали,
як пара,
втікаючи
з рури,
час
ріс у годинниках,
мов рослини
у вазонках,
було так
тихо,
що я розумів
речовину,
кінець
болю
такий самий,
як кінець маратонського
бігу –
глядачі
хитаються,
мов гнилі
зуби.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

14. ЯКИМИ БУЛИ ПІЗНІ ПОПОЛУДНІ В РОЖЕВІЙ ЗОНІ? - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ