Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Цвіте, як мак…”

“Цвіте, як мак…”
Вже більше не цвіте –
Суди і штраф, і міліцейські грати.
І радіоактивне доорати
Нам поле, де вже радість не росте.

Де полетіли верби за лелеками,
Лишивши спогадів далекі клекоти
Понад старими, вирваними греблями,
Понад ставами відданими грейдерам…

Де витекла вода стежками синіми
І вже без неї річенька безсиліє.
Як риби за сполоханими птахами
Геть попливли з корінням, корчомахами.

І я дивлюся за ключами, з вирію,
Бо ще з повернення, жадані серця, вірую,
Вже на бетоннім – не калиновому мостику
Учених вислуховую прогностику.

І на вгороді мак вже не цвіте –
Лякає штраф і міліцейські грати…
Поділене вже небо на квадрати,
Й реактор в нім – не сонце золоте.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Цвіте, як мак…” - БАБІЙ СТЕПАН