БЕРЕЗНЕВА НІЧ 1861 РОКУ
Як ризи печалі, чорніло холодне небо,
І все, все поникло в холодній тузі,
Тремтіли зірки, як сльози, на виднокрузі,
Упасти хотіли, бо нині в сльозах потреба.
То звістка із Петербурга прийшла снігами,
І далеч безмежну облягали скорботи-тіні…
І в України над піднятими руками
Сповзались хмари у вітровім голосінні.
Заплакали люди… (То ж тішся, вельможний враже!)
Заплакали ті, що без волі, без хліба, без права…
А хмари вже сипали рвійно,
як з льону, пряжу,
Щоб ткала земля слов’янська
над генієм стяг – не саван.
1963
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ой там зажурились стрільці січовії…” Стрілецька пісня Ой там зажурились стрільці січовії, Як Збруч-річку проходили, Що стільки народу впало за свободу, Встояти не було сили. […]...
- “За око – враже око…” За око – враже око, оселя – за оселю! Благословляйте келих, де хміль нуртує соком! За око – враже око! […]...
- ГОЛОД 47-го РОКУ На широкім тапчані було місця мало – Мама хрестом лежала… Жебрак – із сусіднього села сивий дід Хомко – На […]...
- “Ота пора березнева мені наймиліша” Ота пора березнева мені наймиліша, коли достоту схожими стають і березовий гай, і сорока, і засніжене поле у чорних прогалинах…...
- “З несамостійності моєї…” З несамостійності моєї Вся починається біда: Чиїсь нав’язливі ідеї, Чужої волі стис удав… Не те – що сіяти, чи жати […]...
- РЕАКЦІЯ НА СТЕНОГРАМУ 1963 РОКУ Двадцятип’ятирічним запізненням!!! – портретами молодих Вінградовського і Симоненка озирнулася наша молодість. Наче проріз далекого неба в сумносірому хмаровинні. Мов пройшлася […]...
- КИЇВ. ВЕСНА 1986 РОКУ І На пасіці в Чорнобилі бджола, Коли цвіло довкола і яріло, До вулика свого нектар несла, Святе й трудне вивершуючи […]...
- ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
- НА НЕЗАБУДЬ РОКУ 1847 Скажіте нам, світильники народів У темряві науки і природи, Ви, що догледілись таємних ходів Народної неволі і свободи: Чи нам […]...
- ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...
- ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...
- СЛІПИЙ ДОЩ СОРОК ПЕРШОГО РОКУ Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини, ні цятки в небі – вимита блакить: течуть, течуть єднальні волокнини, а поміж ними […]...
- МАРС-ГОСПОДАР 1680 РОКУ Dominus той латинський дає менш, а тягне Більше; ну a do-minus теж до цього прагне. Старий злодій – надійде й […]...
- ВСТУП ДО КНИГИ “ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ” Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче, Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю […]...
- КАНДИБА Доба хворобами росла І парувала чвар і злобу. Лукавства колоту і зла Плебейську бурили утробу. На правду – кривда, лжа […]...
- ГО-О-ОЛ одне одного беремо в оберемок ! як пригубимося ти – мій притулок я твій ! ти така ласкава ! а […]...
- “І дні, і літа пропливають поволі…” І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]...
- “Чорні хмари засвічені…” Чорні хмари засвічені над чорнобилевим реактором. Зорі і космос відкрилися – пахне озоном в ультрафіолетовому промінні із присмаком біблейського полину. […]...
- О РАТАЯХ, АБО ТЕЖ О ПАШУЩИХ ХЛІБ ЛЮДЄХ Над всі ремесла потребнійшоє подобно пахарство, же тоє всьому світу вигбдно. Бо хоч би хто срібро і злото могл робити, […]...
- ГЕТЬМАН В туман зіроньки поховалися, І місяць у хмари заплив; Річки дощовії снувалися… Старий Дніпр шумів, гомонів. Високо на замці в […]...
- “Понад кочів’я років опустілі…” Понад кочів’я років опустілі, По вигорілих пам’яті слідах Несе нас у напруженому тілі Нестримний, атомний нутром – літак. Літак, чи […]...
- СКОРПІОН Блаженні дні і ночі на селі, Землі Волинської родюче лоно І дух полів, і голоси з балкона, І крекіт жаб […]...
- “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
- ВІДБІЙ Відбій… Якого їм відбою? Вступає глупа ніч в права, І тиша – сіра, нежива – Свинцем. Відбій? Ха-ха! Рябої Кобили […]...
- 6. МЕРДВЕН Бескиди сивi, червонi скелi, Дикi, непевнi, нависли над нами. Се, кажуть люди, злих духiв оселi Стали пiд хмари стiнами. З […]...
- “Poor Yorick! У ласкавий листопад…” Poor Yorick! У ласкавий листопад В широкім шумнім вітровім пориві Побачить очі тоскні та гнівливі, Немовби вістря невідбійних шпад. І […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА Начебто списи, колосся по полю, Люди колосся стинають без болю. Піт із них ллється, то рать не кривава, Праця нелегка, […]...
- ІНТУЇТИВНА ЕЛЕГІЯ Здригнуло вітром хмари. І затихло, і вгледіти незчувся, де й коли між твердю і землею забіліло, мов аркуші незаймані лягли. […]...
- “Хвилюють, ходять, шумлять жита…” Хвилюють, ходять, шумлять жита, Злотисто-жовті, украй налиті, Над ними неба блакить свята, Ані хмаринки у тій блакиті. Співає срібна в […]...
- 9. ОДІЯЙСЯ СВІТОМ Ти зодягнувся у світ, неначе в ризу. З Тебе витікають ріки, ростуть звірі. Кругом Твоєї волі крутяться планети. Зморшками клітин […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
- ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі […]...
- “Коли наляжуть хмари на долини…” Коли наляжуть хмари на долини В понуру пору, – виринає день Ясного півдня і рубає впень Почахлу пітьму з неба […]...
- “Заплакали в небі з жалю херувими…” Заплакали в небі з жалю херувими Над людськими злими судьбами, Ймив голову демон руками багрими І німо залився сльозами… Скотилися […]...
- КОЧОВИКИ Й ЗЕМЛЕРОБИ 1. Навіщо стіни класти? Є колеса. Є дах із повсті й шкіри. Є степи. Є різнотрав’я й ковилові плеса – […]...
- “Нещедрі хмари, тиха вись…” Нещедрі хмари, тиха вись; Мандрівний рій сніжин Окрай комори вздовж доріг Веде буденний чин. І плаче вітер цілий день, Мов […]...
- ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
- ПЕСНЯ ПЛАГИАТОРА Я счас взорвусь, как триста тонн тротила,- Во мне заряд нетворческого зла. Меня сегодня Муза посетила, Посетила, так, немного посидела […]...
- ЖАЛЬБА То хліба, то до хліба, то смерті ближньому, то верху нижньому, то дощу, то снігу в полі, то свободи, то […]...