“А що воно, щастя? – не раз я питався…”
А що воно, щастя? – не раз я питався.
Питався, питався… Дарма, – не дізнався.
То казали – у парнім колоссі,
Чи у п’ятипелюстках бузку…
Кому – в коси тугі заплелося,
Кому – зблиском сяйнуло в піску.
То з-під гніту у поклик хоробрий
Над стежки підвелося круті.
То примарою вірою обрій
Розписало в нещасінм житті.
А що воно, щастя? – в поетів питався,
Казали, що слава… Не переконався.
Я чув, як гілля шепотіло: весна…
І плакало небо – година ясна.
І птахи кричали: захмарний політ!
І мовив незрячий: побачити світ.
У кожного, кажуть, своє…
І, можливо,
Та більшого, нене, собі я велю,
Бо тільки тоді буду справді щасливим,
Як долю Вітчизни сповна розділю.
1965 р.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
- “Воно прийшло і грюкнуло в повіки…” Воно прийшло і грюкнуло в повіки: і срібний сон скотився із-під вій, і день почався від моїх очей, і я […]...
- ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
- “Воно приходить (давні рани…” Воно приходить (давні рани Не заліковують часом) На жест Хмельницького Богдана – Пекучим голосом Тараса. 1967 р....
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- ДУМА ПРО ЩАСТЯ Увійшла вайлувате в сіни, з хати віє нудьга й самота. У руках засміявся віник – спритно валянки обміта. Тупотить об […]...
- МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...
- 1. “Отож воно й почалося з того…” Ото ж воно й почалося з того, що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів небогу – зразу ж топитись […]...
- “Воно зросло з шукання і розпуки…” Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих […]...
- НАШЕ ЩАСТЯ В кімнаті все, як до війни: Канапа, квіти, мов на свято, Бюст Горького біля стіни, Й дочки ласкаве: – Тато, […]...
- БАТЬКІВЩИНА Щастя п’яне, що маємо часом – це мить, не більше… Є до крові святе, що проносим щомиті у собі; І […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- “Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…” Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути, Скрикнути тільки: “Мій раю!” і стратити… Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать Муку ще більшую, […]...
- “Щастя я не принесу тобі…” Щастя я не принесу тобі, А про лихо думати боюся. Не завжди скоряюся судьбі, А жіночій вроді покорюся. Приголуб чи […]...
- “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- “Не в моднім якомусь платті…” Не в моднім якомусь платті – Веселе, дзвінке на ймення, В сестринськім білім халаті Приходить моє натхнення. За всім воно […]...
- Прокинутися з повним домом щастя! Прокинутися з повним домом щастя! Відкрить вікно в туманний березняк. А мокрий вітер б’ється круг зап’ястя, як спіймане промерзле пташеня. […]...
- Вождi до щастя строєм нас вели Вождi до щастя строєм нас вели. Самi ж сьогоднi збилися у зграї I жили з нас, сердешних, так мотають, Щоб […]...
- “Я мрію про щастя жадане…” Я мрію про щастя жадане, Коли з верховіть навесні Ти вродив, дніпровий каштане, Пречисту пелюстку мені. У теплій долоні крізь […]...
- “Щастя згублені ключі…” Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, […]...
- “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...
- ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
- ЯК ГРИЦЬ ГРИНЧИШИН СВОЄ ЩАСТЯ ШУКАВ 1 Опадає цвіт із вишень Білим інеєм на шлях… Розкажи нам, Гриць Гринчшин, Як ти їздив по світах, В дальні […]...
- “Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...
- ПРИТЧА ПРО СЛЬОЗИ Плакало дві дівчини у горі, Дві сльози зустрілися у морі. Перша – в глибину морську потала І перлиною на дно […]...
- “Опівночі до тебе…” Опівночі до тебе Я питався доріг, Щоб звалитись, як з неба, Як на голову сніг; Щоб шептала зраділо Ти слова […]...
- “Ой щось воно рано, кохана, ой рано…” Ой щось воно рано, кохана, ой рано На схили печерські упали сніги. Безвітря, і спокій, і тиші омана, Лиш чути […]...
- “Село моє – палали грядки маками…” Село моє – палали грядки маками, Старі спирались вишні на плоти, Де ми пересміялись, переплакали І виросли – назавжди відпливли. […]...
- МІЙ АЛЬБОМНА ДОРОГУ Казали мені люди, що в нову податись Гадаєте дорогу. Вже і костюм шиють, Мирт жде, щоби вінком голівку вашу вбрати,- […]...
- У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- ПРАКОРАБЕЛЬ Вантажений калиною, сповільна він рівно опускається до дна; сто років углибає – божевільна у тих прозорих водах глибина, Там сховок […]...
- ГЕРОЇЧНЕ Пам’яті Олени Теліги Весела, глибока, як гарна ріка, Весняно така ж бунтівлива, У вирах життя її доля стрімка Неслась молода […]...
- “Минулося. І вже не треба…” Минулося. І вже не треба. Воно минуло, не болить. Над білим полем біле небо, В гнізді сорочім сніг сидить. І […]...
- МОНОЛОГ Ми вже собі казали, Господи, усе – в розмовах, що ростуть, мов вишні, що вдихують корінням чорнозем і ділять нас […]...
- ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
- “Похадження людини…” Походження людини – від птахів. І справа тут не в снах, в яких літаю… В людини також осінь і весна […]...
- “Бабине літо літає на вітрі…” Бабине літо літає на вітрі. Бабине літо… Що це пахуче таке у повітрі Розлито?.. Листя – мов злотом обвіяні віття, […]...
- DE LIBERTATE DE LIBERTATE Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все […]...