“Сразу стало тихо в доме…”

Related posts:

1. ПЕРСТЕНЬ Уронила девушка перстень В колодец, в колодец ночной, Простирает легкие персты К холодной воде ключевой. “Возврати мой перстень, колодец, В […]...
2. В ОПУСТЕВШЕМ ДОМЕ ОТДЫХА Впасть в обморок беспамятства, как плод, уснувший тихо средь ветвей и грядок, не сознавать свою живую плоть, ее чужой и […]...
3. Волшебные слова любви и упоенья Волшебные слова любви и упоенья Я слышал наконец из милых уст твоих, Но в странной робости последнего сомненья Твой голос […]...
4. “Если, мучимый страстью мятежной…” Если, мучимый страстью мятежной, Позабылся ревнивый твой друг, И в душе твоей, кроткой и нежной, Злое чувство проснулося вдруг – […]...
5. “Як тихо на землі! Як тихо! ..” Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, щоб і не […]...
6. Зачем в моей усталой груди Зачем в моей усталой груди Так много боли и тоски? И так ненужны маяки. И так давно постыли люди Уныло […]...
7. В позорах древле копіи ношаху В позорах древле копіи ношаху, Ими же в перстень тироны лучаху. Кто в большій перстень может улучити, Яко ДИМИТРІЙ, в […]...
8. “Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...
9. “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
10. ТРИ ПЕСНИ “Споет ли мне песню веселую скальд?” Спросил, озираясь, могучий Освальд. И скальд выступает на царскую речь, Подмышкою арфа, на поясе […]...
11. Как трудно стало Как трудно стало Мне писать, По сердцу Барабанят дробью Слова, Кому мне их сказать? Птенцом Попала я в неволю. И […]...
12. ИЮЛЬ По дому бродит привиденье. Весь день шаги над головой. На чердаке мелькают тени. По дому бродит домовой. Везде болтается некстати, […]...
13. Затих утомительный говор людей Затих утомительный говор людей, Потухла свеча у постели моей, Уж близок рассвет; мне не спится давно… Болит мое сердце, устало […]...
14. “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
15. “Никого не будет в доме…” Никого не будет в доме, Кроме сумерек. Один Зимний день в сквозном проеме Незадернутых гардин. Только белых мокрых комьев Быстрый […]...
16. “Коли вже думок не стало…” Коли вже думок не стало Й поволі вляглись дискусії (В густому повітрі зали Утома химерно гусла), Тоді погасили світло І […]...
17. В ДОМЕ КРОХОТНУЮ ДЕВОЧКУ В доме крохотную девочку Эвой-Иолантой звали. В темноте, не разглядев еще, На руки ее мы брали. Погоди. Ты только с […]...
18. “Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...
19. СТИХИ КЕРМАНИ (Из “Сказок об Италии”) Что прекрасней песен о цветах и звездах? Всякий тотчас скажет: песни о любви! Что прекрасней солнца […]...
20. “Последний день живу я в странном доме…” Последний день живу я в странном доме, чужом, как все дома, где я жила. Загнав зрачки в укрытие ладони, прохлада […]...
21. “Жила в позоре окаянном…” Жила в позоре окаянном, а все ж душа – белым-бела, и если кто-то океаном и был – то это я […]...
22. Наконец-то встретила Наконец-то встретила Надобного – мне: У кого-то смертная Надоба – во мне. Что для ока – радуга, Злаку – чернозем […]...
23. “Пора покинуть, милый друг…” Пора покинуть, милый друг, Знамена ветреной Киприды И неизбежные обиды Предупредить, пока досуг. Чьих ожидать увещеваний! Мы лишены старинных прав […]...
24. Знаю, умру на заре! Знаю, умру на заре! На которой из двух, Вместе с которой из двух – не решить по заказу! Ах, если […]...
25. ЖИЗНЬ Апухтиной Песня туманная, песня далекая, И бесконечная, и заунывная, Доля печальная, жизнь одинокая, Слез и страдания цепь непрерывная… Грустным аккордом […]...
26. “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
27. “Увійде і тихо стане…” Увійде і тихо стане: – Ось де я! – Злотокоса, тонкостанна, Наче лілія. Поведе плечем, бровою, Схилить голову І покличе […]...
28. “Підкрадається тихо старість…” Підкрадається тихо старість, Хитромудра яга-злодюга, Погойдавши безсмертя парість, Поманивши: “Замовкне туга! І ти зайдеш у храм високий, Де немає ні […]...
29. ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО З воєн лиха наплодились, Ті бодай нам і не снились! Війни сурми зі сну будять, Ті нінащо людей гублять. Хто […]...
30. “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
31. “Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах…” Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах І Україну не сповістить дзвін, І світ цей лютий не пройметься сумом, […]...
32. ПЕСНЯ ПАРНЯ У ОБЕЛИСКА КОСМОНАВТАМ Вот ведь какая отменная У обелиска служба,- Знает, наверное, Что кругом – весна откровенная. Он ведь из металла – ему […]...
33. РОССИЯ Опять, как в годы золотые, Три стертых треплются шлеи, И вязнут спицы росписные В расхлябанные колеи… Россия, нищая Россия, Мне […]...
34. “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
35. СОЛЬВЕЙГ Сергею Городецкому Сольвейг прибегает на лыжах. Ибсен. “Пер Гюнт” Сольвейг! Ты прибежала на лыжах ко мне, Улыбнулась пришедшей весне! Жил […]...
36. “Повільно й тихо сонце сходить…” Повільно й тихо сонце сходить У повних золота степах, Неначе паска Великодня, – І цілий світ життям запах. І вже […]...
37. “дівчина в синіх черевиках тихо крадеться…” дівчина в синіх черевиках тихо крадеться навіть їй самій не почути того я беру павутинку за край якусь мить вагаюсь […]...
38. “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
39. “Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...
40. ДЕВИЧНИК Я надену красное монисто, Сарафан запетлю синей рюшкой. Позовите, девки, гармониста, Попрощайтесь с ласковой подружкой. Мой жених, угрюмый и ревнивый, […]...