ПОДОРОЖ ЛІТАКОМ
Літак, немов змагун, бере розгін,
костричить кострубатий, гострий лоб,
як віл, вдаряє до повітря стін,
іде в повільний гін, пізніш в галоп.
Шалений вітер дме від дужих крил,
нараз підстрибує, дере муслін
імли та пнеться стрімко в неба схил.
Відштовхуємо землю, наче м’яч.
Рев, гуркіт обіймає нас в кліщі.
Залізний круче, перестань, не кряч,
не вий! Ох боже, як тріщіть, тріщіть.
Колеса в хмарах – наче ноги в стремю.
І вихилюся поза край над мряч,
аж серце випаде із рук на землю.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- ЛУНАТИЗМ Не дивись, не дивись так на мене ти вперто й завзято, перестань, перестань, о молюсь, перестань! О чому, о чому […]...
- ВЕЛИКА ПОДОРОЖ Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто, й не бажаю ні від кого я нічого, й вже […]...
- КОРОТКА ПОДОРОЖ 1. МІСТО Св. АВГУСТИНА Ви там почуєте в дощах гугняві кроки Понса де Лєона й Менендеза, розбиті сльози серць старих […]...
- ПОДОРОЖ ПО КОХАННЯХ 1. в полі червоніє кров дозріння де-не-де сивіє жмут питань ти по кладці переходиш в осінь і збираєш залишки кохань […]...
- ДОВГА ПОДОРОЖ – I * * * пропихаючись тріщинами минулого, переступаючи по споминах, розгладжуючи пам’ять, що полотнами висить між кроквами століть – я увійшов […]...
- ПОДОРОЖ З УЧИТЕЛЕМ (Поема) 1. Мені свідомістю тече ріка минулого, і падають роки, щоб серце до любови привернулося і гоїло по цей бік (чи […]...
- МАЗУРКА ШОПЕНА Какая участь нас постигла, как повезло нам в этот час, когда бегущая пластинка одна лишь разделяла нас! Сначала тоненько шипела, […]...
- РУБАЧ + О чорний пугачу, не кряч, Що всюди лиш журба є, Бо є ще радісний рубач, Що дрова з піснею […]...
- ПОДОРОЖ У КРАЇНУ НАВПАКИ Лесик, Толя й два Володі Сумували на колоді. Лесик скаржився: “Хлоп’ята, Страх як тяжко жить мені – Слухай маму, слухай […]...
- ЗАГИБЕЛЬ КОТЛЯРЕВЩИНИ, АБО Ж БЕЗКОНЕЧНА ПОДОРОЖ У БЕЗСМЕРТЯ носаток надцять перехилено то й замакітрилось на гаму:) а ті що з крилами і з вилами губами бамкають bibamus тут […]...
- “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
- ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
- ПРОЧИТАН Уздовж причілля тінь лягає вогко, а коло брам розколений колодязь, у землю встромлений, немов колода, зеленим, молодим сміється мохом. Патлатий, […]...
- “Океан обіймає дівча…” Океан обіймає дівча Голубими, пругкими хвилями, Досягає грудей і плеча Баранцями, пінясто-білими. А на греблі стоїть юнак, Умліває, тремтить від […]...
- “Сонячна дівчина, вимальована промінням…” Сонячна дівчина, вимальована промінням – Радісні вигини, випуклість солодко стигла, Трави лоскочуть їй ноги, квіти цілують коліна, Вітер їй обіймає […]...
- “Перевіяний я, наче зерно…” “Хтось перевіяний, як зерно, На грунт поезії впаде”… Ліна Костенко Перевіяний я, наче зерно, На безжалісних протягах зим. На моє […]...
- 2. БІГ НА 1000 МЕТРІВ Віддих свище в легенів брилах, наче буревій. Пливу легенько на ніг крилах в синій обрій мрій. Я не вихаю руками, […]...
- 1. ПIСНЯ ЗМАГУНIВ Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в порт […]...
- В РОЗДУМАХ ПРО ВІЧНЕ Перед мороком потойбічності Обіймає серце тривога: Чи зустрінемося у вічності?.. Я хотів би просити Бога. Бути поруч серед безмежності, Де […]...
- “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась […]...
- ЛЕЩЕТАРІ На кичери, гори, ліси, мілкого срібла басейни – навпрошки, навскоки, навкоси, навпрямки, навперейми! Вітер гір, мов холодна вода, вимиє нам […]...
- “Гори плечима загати…” Гори плечима загати, щоб не зсувалися на неї по ночах, аби опівночі циганка в кожне з вікон беззубо не всміхалася […]...
- ДОРОЖНІ РОБОТИ Валим дерева обіч доріг, Б’єм під коріння самісіньке кленів, Дерн затріщить, наче шкіра зелена, Вкриє земля кучерявий моріг. Рветься дорога […]...
- ПРОКЛАДАННЯ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ Тягни дроти. Ступай в степи. Живого – цур! – не зачепи! Ступай в степи Сягнистим кроком І землю потом окропи, […]...
- СЕЛО Село. І серце заболить від ж алю! Хрести на вікнах – вимертя печать. І люди – наче тіні зі шпиталю, […]...
- СВІТАНОК Безмежна крадіжка ночі. Сховище па горищі. Приготування мішків із сріблом. Гуркіт старої скрині із стрічками й намистом. Трохи пензлів з […]...
- ОЙ, ЩЕБЕЧУТЬ СОЛОВІЇ Ой, щебечуть соловії, Розвиваються лелії, Квіти сиплються з вишень; Пара голубів туркоче, Наче слухати не хоче Соловейкових пісень. Ой, туркоче, […]...
- ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі […]...
- Дума шоста Мати мов німа стояла, Вельми дивувалась: Не таким вона султана Бачити лякалась: “І тебе він не займає І не обіймає?” […]...
- КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
- 06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...
- О, ЧОМ, ДУНАЙ? О, чом, Дунай, о, чом, тихий, О, чом же ти не рожевий? Чо пісочок не перловий, Бережечки кришталеві?.. Я би […]...
- ЧОЛОВІК Одягає маску блазня – впізнають. Вбирається в тогу незворушного судді – благають: – Перестань, хіба це ти? Лисом перевдягається – […]...
- “Верхів’я дерев досягає вікна…” Верхів’я дерев досягає вікна, І гуркіт машин долинає в кімнату, І лунко виспівує птаха одна, І треба тій птасі немало […]...
- “Бувають хвилі – серце мліє…” Бувають хвилі – серце мліє І скорбних мислей рій летить, Мов чорна хмара небо криє І грім у хмарі гуркотить. […]...
- УРИВОК Боюсь згасити світло лампи, бо може стати ще страшніш, і ніч, розкладена на ямби, у серце вбилась, наче ніж. Ніяк […]...
- ЯРОСЛАВНА не знаю як прочитати залізний степовий запах скигління чайки багрець неба ось айва б’є поклін землі дрижить струна? тятива? де […]...
- ВІДЛУННЯ Злим осколком в давній рані Причаїлася війна… У палаті лікарняній Третє літо промина. Сестри втомлені чатують, Як заб’юсь тривожним сном… […]...
- “Котик, котик…” Котик, котик, золотий животик, а хвостик залізний – не ходи нам пізно! Не буди ще з ночі нам медвяні очі, […]...
- АКТ ЗРАДИ “Знаєш,” сказав я своєму другові, як ми проходились Хрещатиком в сторону майдану Незалежности, “я думаю, що треба вважати актом зради […]...