ЛИСТ
На клаптику паперу
рука напише слово
коротке:
прощай.
Хоч тьмяні очі знову, знову
обіцяють солодкий
одчай.
На клаптику паперу
рука напише тремтячи,
що тісно двом серцям
на світі
широкому.
1934.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ЛИСТ ДОДОМУ Набридло, знаєш, груднем жати жито і вижидати винограду в січні, – тягнутись знову на дебелій притчі назад у вічність, мов […]...
- ЛИСТ НА БАРВІНКОВОМУ СУВОЇ Я пишу тобі раннього рана. Перше слово виводжу – Оксана. Друге слово виводжу – Оксана. Третє слово виводжу – Оксана. […]...
- “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
- “У сутінках і трави сутеніли…” У сутінках і трави сутеніли, і олово важке несла ріка, лиш рушники на цвинтарі біліли, затиснуті хрестами в кулаках. Ніде […]...
- КОРОТКИЙ ЛИСТ ДО ОЛЕСІ (З циклу “Листи з Олександрії”) шабадабада шабадабада мужчина і жінка шабадабада шабадабада двадцять років по тому напевно і неодмінно зустрінуться […]...
- ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
- ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
- ЛИСТ На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не знайшли цікаві. Протяг […]...
- ЛИСТ ЕЛІССИ Як я люблю людей… А що в них найлюбіше? Вітання усміхом людини до людини. А з усміху любов зростає часом, […]...
- “О мерзенне поріддя степу…” Доларникам О мерзенне поріддя степу, Тьмяний виплоде схресних рас! Не здвигнув тебе дух Мазепи, Не окрилив тебе Тарас. Владі ламаного […]...
- ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
- ВІЛЬХИ Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До […]...
- РОЗМОВА З ВІТРОМ Стосик чистого паперу На моїм столі. Обіч рояться уперто Всі мої жалі. Розколисуючи штори, Вітер приліта, І настійливо з докором […]...
- “Тішусь думкою одною…” Тішусь думкою одною, Нерозумний чоловік: Не один я в полі воїн, Що втратив когось навік. Маю й інше на прикметі […]...
- 5. ЛИСТ “Іваночку, голубчику, Друже мій єдиний, Покинув нас серед світу На лиху годину, Мене й діти!.. Іваночку, Тобі не казали? – […]...
- МІЙ ЦЕХ В мойому цеху теслів і митців п’янливі таємниці, зваби і омани. Перо і пензель, тремтячи в руці, проколюють думок метелики […]...
- “Ти зіграла двісті ролей…” Ти зіграла двісті ролей, Різних безліч героїнь, Та найкраща ти без гриму, Божественна – без одінь. Тільки будучи нагою Граєш […]...
- ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...
- Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
- “І десь надійшло на останку…” І десь надійшло на останку Холодне і темне: прощай! Минаю будинок Держбанку, Мене обминає одчай. Даремне змагання – схилиться. Впевнять: […]...
- ВЕРБЕЛЬ Ось бубон ранку – кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, […]...
- ЛИСТ ДО ЯНА ФРАНЦІСКА КОММЕНДОНІ ЛИСТ ДО ЯНА ФРАНЦІСКА КОММЕНДОНІ 10 грудня 1564 р., Радимно 1 Приписав ти мені, Коммендоні 2, розповісти коротко, але чітко […]...
- ЛІС Навчися лісової мови із книги лисів та сарнят! Виходить місяць до діброви писать елегії на пнях. Струмки полощуть срібло тиші, […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. 1933 сказав би кому свою правду – на вітер чи так. вона непомітна, їй майже не вкриєш очима. солоні, як небо, […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- РЯДОК ЗАПОВІТУ Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса. […]...
- ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...
- ЛИСТ ДО ЛЬВОВА Якову Стецюку Спасибі, друже мій, за фото… В очах гуцулів на той час, Мабуть, єдина ця робота Облагороджувала нас. Хоч […]...
- ЛИСТ ДО РІО …жонглер водить пальцем по глобусі, а нас там нема. Віра Вовк. Триптих. Bliss was it in that dawn to be […]...
- ЛИСТ Л. Мосендзові Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно наростіж. І знов думки, і […]...
- Лист у 2076 рік Невже? Ви ще слухаєте Мендельсона? Збираєте стокротки? Святкуєте народження дітей? Називаєте вулиці іменами поетів? А мене сто років тому переконували, […]...
- ЛИСТ У соняшних плямах Різдво відпливає На кризі йорданських рік. Тремтячі новини На крильцях пом’ятих Нового метелика. Я знаю: далеко Сонця […]...
- ЛИСТ ІЗ ТАБОРУ Десь тут, за горами, в Китаї Цвіте розмаяний женьшень, Снимо цибулею в Алтаї. Дає жаданий еліксир Гіркий добі гірка цибуля. […]...
- ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
- ПОЕТОВІ В собі ти знищив рожі кущ дощенту. Ти вже не є – метелики, нашпилені на плюш. Душа твоя – паперу […]...
- ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ Часто сняться твої килими, Білосніжні і медвянисті, Де тоненькі шершаві бджоли Колихаються на вітрах І, покриті у бронзу літа, Тчуть […]...
- МУЗИКА Пам’яті Інокентія Анненського Уночі налетіли вони – Чорний вихор у чорному світі – І заплакали дочки й сини, Що батьки […]...
- ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...
- ЛИСТ ДЯДЬКОВІ Сивий дядьку з вінцем печалі, Під хрестом нелегких доріг, Вкрились терням роки зухвалі, Де ти брів і блукав, як міг. […]...
- КАЖУТЬ, ЩО ГРІХ Кажуть, що гріх з нудьги словами гратись, Бо на початку було СЛОВО, не нудьга! А може, може було навпаки! Можливо […]...