КІНЧАЮСИ

Related posts:

1. “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
2. ДИВИСЯ В ОБЛИЧЧЯ МЕРТВИХ ПОЕТІВ де витикаються вилиці де западаються ями очиць дивися в порожні роти де вапніють на яснах слова дивись в черепи де […]...
3. “Цієї ночі птах кричав…” Цієї ночі птах кричав У небо відлетіле. Цієї ночі сніг упав – На чорне впало біле. Цієї ночі уночі Ми […]...
4. ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
5. РОЗМОВА ІЗ СОНЯХОМ Соняху, світи мені до скону, злотом вишивай мою брову! У твоєму царстві шелесткому – чую: мчать козацькі коні, лучник напинає […]...
6. “Я йду в країну мрій…” Я йду в країну мрій, Де жив перед віками, Де перший крок дрібний Несмілими ночами до щастя вів. А в […]...
7. ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...
8. ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...
9. “Засніжений рідний Тернопіль…” Засніжений рідний Тернопіль Ялини, як вартою, вкрив. Над жар горобин – білий попіл, То віхолу крутять вітри. Я знову проїздом, […]...
10. “Погинь у полум’ї борвію…” Погинь у полум’ї борвію, Але палай, щоб не погас! Щоб я, новітній Єремія, Оплакував твій чорний час. І в гойну […]...
11. “Він жив один в своїй пустелі…” Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов […]...
12. НЕЧИМНЕ Від Скулина крізь хащі лісові – До озера, правічного болота, Де навкруги дуби сторожові І ліс – стіною, захист і […]...
13. За розкішним притоном брудної як світ арагви за розкішним притоном брудної як світ арагви тінь стола одинока чи попіл загублених магів жовте право на вітер де бритва […]...
14. “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
15. ВІРНІСТЬ По стовчених колінами ліжках, по перелитих чашах, по стисках зимних, як гадюки, рук – ти повернулася до мене, принесла у […]...
16. “І дожидаю, скорбний до одчаю…” І дожидаю, скорбний до одчаю. Осінній вітер б’є в моє вікно листками І навіває жах і безграничний сум. А я […]...
17. АВІАПІСНЯ Пливіть, полумінні пілоти, В повітрі – плинному склі – До сонця до зальоти З півсонної землі! Линьте з леготом-вітром, Своєвільні […]...
18. ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
19. 15. КОДА Шумить життя журливе жовте жито, подій хитає повні колоски. Додолу вітер гне плоди важкі, як спіє зерно людських мрій налите. […]...
20. ДАХИ Друже, мрій стянути хмар, Зводь дахи в небесній чар; Від землі, де грають трави, Рви граніт на дім яскравий; Від […]...
21. “Останній день осінній догорів…” Останній день осінній догорів, І, ніби од пригаслого багаття, Сріблястий попіл землю всю укрив, А в не небі плава диму […]...
22. ЕВОЕ! + Творці революції здебільшого лірики. Революція єсть трагічна лірика, А не драма, Як то подейкують. Evoe!* За плугом ходити наші […]...
23. “не ті що стріляли у спину…” не ті що стріляли у спину не ті що прийшли як святі а потім свою Україну від себе ховали не […]...
24. МИТЬ Спинись. Молитву тиху прокажи, Й замри, на мить замри в очаруванні. Крізь ясенів осінні вітражі Струмують промені золототкані, Аж листя […]...
25. ОЛЕНЬ Чую, чую – крізь дим і дзелень, крізь гудіння землі невпинне, – мов блакитний рогаль-олень у вітрах понад нами гине. […]...
26. “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
27. ЛІТЕРИ Я пам’ятник собі поставив нетривалий – Не з міді гордої, не з мармурових брил, Скупі слова мої, що на папері […]...
28. ПІСНЯ ПРО МАТІР Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити. Зітхнула […]...
29. “Рай цілий радості і пекло мук…” Рай цілий радості і пекло мук Пісні слов’янські, голос з того світа, Невідомий од серця і для серця гук, Душа […]...
30. СЛОВО ПРО ПОЛК ІЛЮЗІЙ Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щоб добути зі щастя ріки еліксиру наснаги. Піднялися бажань прапори: це ж […]...
31. “ДЕ РІДНИЙ ДІМ – ДЕ СЛІД ЙОГО?” Де рідний дім – де слід його? Там попіл і полин, А серце зве до рідного: Полинь туди, полинь! Та […]...
32. ДЕКАДАНС 1. Осінь, наче в’юнка кокетка з далеких днів, що в протертім портреті предка, на чарки дні бачить очі палкі, протлілі, […]...
33. ПЕРШОКУРСНИЦЯ Скромне плаття, хустка білосніжна, Погляд несміливий та ясний, Ледь замітна сонячна усмішка На лиці, як вогник весняний. Вперше так схвильована, […]...
34. ВИПАДОК НА СМОЛЕНСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ У САНКТ-ПЕТЕРБУРЗІ Коли валун гранітний возлягав На місце Кобзаревої могили, Над ним тривожно голуб закружляв, І з подиву присутні заніміли. Скорботні квіти, […]...
35. СТИХ II Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси, Вже вечором плаче по втраті краси, Потім конає,- І людське життя, ся веселка із […]...
36. МОНОМАХ Дивився з вежі На темний бір, Там слід ведмежий І вовчий зір. Там бродять тури У далині. А дуб похмурий […]...
37. В РОЗМРІЯНЬ БОЛІСНІЙ ГОДИНІ В розмріянь болісній годині, Як смерк прислонить сонні гори,- Вітер з травою в полонині Веде таємні розговори. В розмріянь болісній […]...
38. ЛЕБЕДІ На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку й восени то плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися […]...
39. “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...
40. “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...