ГІРКЕ ВИНО
Мої дні жорстокі та холодні
полину навіяли в пісні,
потонули обрії в безодні
чорної весни.
Знов підказує мені до вуха
слів спокуслива, похмільна їдь,
що поглине серце завірюха,
хоч би мимохіть.
Так складатиму в дні анестезії
цю отруйну дань моїм часам,
бо дарма: гірке вино поезії
мушу пити сам.
Нерозумна мрія зрадно кличе,
знаю, що омана це й фантом:
хочу вирізьбити днів обличчя
вірша долотом.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)Related posts:
- 05. СТАРЕ ВИНО В холоднім сутінку сухого льоху по стінах тиша кане зерном граду. І п’яний, м’ятний запах винограду, й ряди пляшок, що […]...
- “Люблю вино, ненавиджу горілку…” Люблю вино, ненавиджу горілку! “In vino veritas” – кругом кричать, А я й не знаю, хто приклав печать На право […]...
- “Недопите вино…” Недопите вино, Шоколаду надламна плитка… І тебе вже давно За снігами-тернами не видко. У вікно весняне Мені променем, раптом, заграєш?.. […]...
- “Не вино, не сон і не отруту…” Не вино, не сон і не отруту… В темній чаші – спокій і вода. Ти не славив затінки і скруту, […]...
- “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
- ЧЕРВОНЕ ВИНО Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, Але нащо тужить за ним! Прозора склянка кришталева, […]...
- “Це повітря – вино з льоднику…” Це повітря – вино з льоднику, Що було закорковане роки. Так дзвенять у морозному кроки, Мов по мідному йдеш хіднику. […]...
- “Махнуть рукою! Розiллять вино!..” Махнуть рукою! Розiллять вино! Хай крикне хтось – хай буде завiрюха, – Ах, як я хочу вiднайти вiкно У сiрiм […]...
- СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...
- ГІРКЕ Скандалу тут треба, брате, Утнути якийсь фортель, Щоб нині відомими стати… Не в моді тепер дуель. Коли ти не кумом-сватом […]...
- ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
- ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
- ІЛЮЗОРНЕ Солодких слів така гірка приправа, у келихах іскрить гірке вино. Ніч за вікном – незнаєма держава, що з холодом і […]...
- СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...
- “Темна ніч, вітрець тихесенький…” Темна ніч, вітрець тихесенький Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Ні, се мрія доторкнулася І […]...
- “Не повертайтесь на круги своя…” Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю, не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І […]...
- ВИНО 1 Не водись-ка на свете вина, Тошен был бы мне свет. И пожалуй – силен сатана!- Натворил бы я бед. […]...
- КЛИЧУ Ці слова схвильовані, ці слова неспокійні, грізні. Їддю часу опльовані, наче коні бичовані батогами, злітають пісні. Це тобі я складаю […]...
- 6. ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ Пухке лице судді, неначе в бонза, та свиставки пронизливий сигнал, захоплення в очах довкола пал. і плескіт рук, і мого […]...
- 23. МИГОТЛИВИЙ ВОГНИК Мушу ломити тіло своє для Тебе, щоб перевтілитись в душу. Мушу ломити кров свою з Тобою, щоби проглянути по той […]...
- “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
- СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
- ПРО СТРОФУ Чотири різнобіжники на мапі серця, чотирикутник радості та болю, чотири припрямки до боку, що не зветься, що входить клином – […]...
- НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
- “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
- АРІКА Вітре пустині, ти сушиш Уста й приносиш Келих молитви. Іржею мосяжну в долоні Водорості рудаві У зморшках предвічних вод. Не […]...
- ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
- “Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...
- “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
- ЯКБИ Якби я була красунею, Я не писала б віршів, Бо обличчя поезії – краса. Якби я була вільною, Я не […]...
- “Стоїть. Як віск. І скорбно плаче…” Стоїть. Як віск. І скорбно плаче: – Один між трупами піду. Вгорі Червоний Ворон кряче На кров. На бурю. На […]...
- СОН СВЯТОСЛАВА Я бачив сон. Важенних перел град На груди сипали мені, старому, Вдягали в ддовгу чорну паполому, Давали пити не вино, […]...
- ІV. “Очі заплющу і бачу…” Очі заплющу – і бачу: Летить чорнокрилий птах, Що хоче кров гарячу Точити по степах. Уха затичу – і чую: […]...
- ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
- “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
- 5. З’ява п’ята: “Репліка режисера” – Ох, покину, покину я колись цей театр, марлі всякої накуплю – і буду шити сарафани. Нехай же просвічується крізь […]...
- Дума шоста Мати мов німа стояла, Вельми дивувалась: Не таким вона султана Бачити лякалась: “І тебе він не займає І не обіймає?” […]...
- “Бузки. І дощ. І солов’ї хмільні…” Бузки. І дощ. І солов’ї хмільні співали в димних гронах фіолету. Вигойдувались трав кордебалеті! у танці, що минає в напівсні. […]...
- НАДІЯ Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на […]...
- “Ще буйнолистий серпень божеволів…” Ще буйнолистий серпень божеволів Плодами Спаса й золотим зерном, А вже нудьга вливалася поволі У втішну душу, мов терпке вино. […]...