2. ПТАХОРІЗКА

Це рясне гуляння вбогих при музиці,
Під мурами, де випивка і тінь.
Це триває свято поїдання птиці
При світлі відлітань і тріпотінь.

Треті птиці лунко прокричали ранок,
І ринок забуяв, як райський ліс.
Тож тяжкі тіла знекровлених коханок
Закутує в пітьму пан птахоріз.

По його робітні в’ється чорне пір’я,
І руки в нього, кажуть, золоті.
Музика на ринку. Вивіска “Вампірня”
Ясніє, ніби спалах, на путі.

Він виймає з тіла теплу душу птичу
(його небіжчик тато – знаний кат),
а вночі приводить у закляклу тишу
крилатих і співаючих дівчат.

Злякані амури. Під’яремні псиська
Шукають у жаливі кість крила.
Це розправа з ангелами – ангелорізка,
Це пісня жолобками потекла.

Ми ж, умивши пивом пересохлі мізки,
Згорнувши небеса в густий рулон,
Та й гостимось на паперті птахорізки
У місті, що зоветься Вавілон.

(4 votes, average: 3,75 out of 5)

ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...

14. “Скоро свято: вся столиця російська…” Скоро свято: вся столиця російська закипіла так, мов повстали гнані і голодні. Я нагадую псиська, що натрапив на слід цитрин, […]...

СТАРИЙ ОЛІЙНИК Ремонт парасольок – це водночас і розвага: розпустиш її, мов дерево якесь кістяне чи бамбукове і тішишся, і не бачиш […]...

ХУДОЛІЇВКА В колгоспній стайні – збори. Кандидат У депутати, тобто я, з порога Врочисто промовляю до дівчат, Нове життя змальовую щомога. […]...

СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...

“В Холодній Балці ніч відьмяча…” В Холодній Балці ніч відьмяча, Чорти в зеленому чаду, І на вогні стегно теляче Чортам обслинює губу. В Холодній Балці […]...

ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...

“На видноколі гроняться вже хмари” На видноколі гроняться вже хмари, спішать громи на віче гомінке. То не пускаймо снів своїх і марень ув опустіле небо […]...

В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...

“Я люблю по неходженый стежці ходить…” Я люблю по неходженій стежці ходить, А протоптану – промину! Я люблю бездоріжжя шукать і відкрить І непізнану далину. Як […]...

ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...

ЧОРНИЙ ТРИПТИХ Мужчини і жікни з більмом блукання на очах приходять і шукають у моїх рядках шляхів для їхнього життя. Мужчини що […]...

3 (Спогад тітки Ліди з тюрми НКВД в Крем’янці) Їх в баню автоматники вели, Дівчат нагих, без льоль, сімнадцятьлітніх, Тіла святі […]...

ПІСНЯ ДЛЯ МАР’ЯНИ Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Наче ніч, що вібрує в осінній, в останній пісні. Цю любов я із […]...

“Верніться…” Верніться! Так голос пролунав з туману, Мов птиця, Схопилось серце, руки опустились в давнину, Трамвай прорізав тишу й увірвав. Я […]...

(ТЕМНИЦІ) Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні. “Було тут кілька темниць”, – сказав Неборак. О відлуння колишніх льохів з назвами, […]...

ЖІНКИ Жінки й дівчата йдуть. Дівчат не бачу. Жінок очима не ловлю також. Та щось кричить в мою печаль хлоп’ячу: “Таж […]...

“У клітці пісні…” У клітці пісні мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Н […]...

СУЧАСНИКАМ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай […]...

ВОГКІСТЬ ВУСТ Бетонного міста тіні, камінь, залізо, брук… Заплутався в золотому павутинні місяця блискучий жук. Такий гарний, такий хороший вечір, що навіть […]...

“Посадену у запашну ріллю…” Посаджену у запашну ріллю вишневу гілку поливали діти. А я наїно нітився з жалю й не знав: чи плакати, а […]...

НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...

ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...

ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...

“На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...

РИБАЛКА Вода шумує, розлилась, І повні повіддю всі береги й затони: З селом веснянка понялась, – Хати, двори, сади, левади співу […]...

“На березі ріки прив’язані човни…” На березі ріки прив’язані човни, Хатина лісника з віконцем до криниці. Кудлатий пес лежить у затінку сосни, І тишу вікову […]...

БЕРЕЗЕНЬ Дотлівають на дубі торішні листки, як жар-птиці сумні – дотлівають. Плачуть в сніг тумани. Кришталеві струмки оч пролісками промивають. Ще […]...

ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...

ПАРТИЗАН Привезли, Щоб вішати, його. І зійшов він сам на поміст. І видно було його Людям далеких міст. Навшпиньки Словаччина підвелась, […]...

“До болю рідні краєвиди…” До болю рідні краєвиди, Красою випещений світ, Де задивлялася Рогніда На вересневий переліт. Кружляють птиці над могилами, Над рідним містом, […]...

СТРАТА ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]...

УКРАЇНА Шляхи мої неміряні, гори мої неважені, звірі мої не наджені, води мої не ношені, риба у їх не ціджена, птахи […]...

“помолимось за нього у церквах…” помолимось за нього у церквах заплачемо що він для нас несущий жалобно схилимо тіла ідучи відійдем невідхідно звідсіля повернемось туди […]...

БАРВІНКОВА ЩИРІСТЬ Перше ліричне інтермеццо Кохай мене звичайно й просто, так, як кохають всі дівчата. Коли проходиш білим мостом, зоря в твоє […]...

“А це така любовна гра…” І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – […]...

ДИТИНСТВО ТРЬОХ Дитячих замків рицарська сорочка. Посеред замку в пишній ваготі висиджує дарунки золоті ялинка – чарівна різдвяна квочка. Орхестра шурхотливо просякає […]...

Andante “Люди – глина співуча…” Отак одчайдушно ходять за мною слова. Кому ж я співатиму, кому я озвуся? Кому розповім ці […]...

“У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...

ДО ПАНІ ВАРВАРИ Л Натрунний портрет міщанки Варвари Лянгиш (XVII ст.) зберігається у Львівському історичному музеї Тебе – теплу, погідну, лагідну, окату хочу кликати […]...

Related posts: