так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]

1. набридло дертися в пресвітери бо на пораненій горі виписують дражливі літери архістратиги комарі а інші версії заказані тому ховайся […]

якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил […]

здається ми перестаємо слухати такою безневинною печаль скрадається вкороченими звуками в яких живого імені не жаль код бездоріжжя: ребра і […]

ми не маски ми стигми тих масок що вже відійшли ми не стіни ми стогін імен що об стіни розлущені […]

непростимені начезбілогоклинуводаперламутрова листнаколіні азъ воздам криниця попелом вкрита і київ з ночі чотири легенди кождому кару свою відкурличуть криламивідообнімуть і […]

сьогодні час вимірюється в крилах кого накриє тому й україна не говори нікому моя мила що нині тут не буде […]

прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]

повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]

погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]

поема Ми цілу ніч садили сад, який не розцвіте. Тарас Девдюк один на кручу виходили як листки по одному і […]

є місце де вода не приживається гаряча цвіль не втримує слова як чорний танець гордого китайця його печаль по череву […]

наврочили – я пас чужих дітей і зиму відгороджував від стайні і тільки сад де ігрища летальні переступали – вабив […]

якщо рясніють – дай їм отрока якщо візьмуть – переживи цей степ загублений у потемку важливіший від голови безчестя – […]

Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться кора зі […]