меж білих околів кастор і полукс судяться за весну мо повизбируєм їх по людськи в одну труну заради марії заради […]

ще води солоні змели черепи росомах, і глина червона просилася в труби і карцери. ще змахом крила чи зусиллям розкритого […]

глиця з долоні повільно стирається потом, крекче з корінням – як світ – іменами вперед. осінь приходить і тихо питається, […]

це не вічне як птах і вода не дозволене мохом і реріхом кучерявого сліду руда просувається ламаним берегом так повинно […]

складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорствб однбкі мари […]

1. ошалілий комівояжер на блідій долоні короваю вибирає з двох великих жертв ту котра пелюстки обриває лементом зачаєним – ад’ю! […]

остроголосні привиди речей ще міняться ще несть їм ореолу якого безу простір цей тече яким крилом перегортає тору мислитель масок […]

Ти не сотворив мене сліпим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене […]

сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]

Гливка психіатрія домагань не безконечна. Обсихають банти розвішень наших. Безвісти прости. Життя як розкурочений наган: ні вцілити не здатне Божі […]

за овидом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з черченої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]

чия то гою праща несповита чия по світу лань пустелю п’є нехай до жита докульгає свита на неї в московита […]

банда грала навиліт і росяні коси губила на колосся падучі викапував пристріт гіркий що сьогодні чекає товаришу степ чи могила […]

в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]

якщо нам усе це вдасться здійснити і всі ці сонця які ми плекали у вазонахкамерних бесід і келійних думок таки […]