Над косовом сміється білий сип

Related posts:

1. БІЛИЙ ВІТЕР Сивію, брате мій, сивію, і сам не знаю, що зі мною… У білий вітер, у завію лечу, пірнаю з головою. […]...
2. БІЛИЙ ВІРШ ПРО БІЛИЙ МАРМУР У брилі мармуру із прожилками нервів живе мій дух. Уранці, вдень і ввечері, узявши в руки молоток сліпий, я оббиваю […]...
3. СТАРІСТЬ КАЗАНОВИ Кожного погідного ранку Казанова, одягнений в рожеві жіночі панчохи, виходить на вузькі левади міста збирати зомлілі метелики презервативів. Стіни його […]...
4. КОЗА Побежала коза в огород. Ей навстречу попался народ. – Как не стыдно тебе, егоза? – И коза опустила глаза. А […]...
5. В брутально-білий часопростір в брутально-білий часопростір весна пручається – і все дорога сполучає кості недоруйнованих осель і стеляться пробиті гнізда крикливими птахами крил […]...
6. Оберігати білий всесвіт сну White guardians of the universe of sleep… оберігати білий всесвіт сну оберігати як нетлінну славу що обійшла з тобою цілий […]...
7. “Сміється внук у сні…” Сміється внук у сні, Щось гарне, видно, сниться – Глибини ще ясні, Ясна іще криниця. І цей глибокий сміх – […]...
8. “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
9. БАБА МАРТА Дванадцять рублів пенсії, коза, Синенька хата на одну кімнату, Й сама вона, як ця коза-сльоза, З ціпком акації йде молоко […]...
10. “Ти снишся мені – і сміється дорога…” Ти снишся мені – і сміється дорога, і сон, ніби сонях, пішов у танок. Та як тебе стримати, серця облого, […]...
11. “Ізнов сміється степова дорога…” Ізнов сміється степова дорога, Немовби їй і горя не було, Під той байрак, де стрів я вовка злого, У встерпляче […]...
12. FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
13. У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ Все, що у світі пожадливість хвалить, Кожному очі тілесністю палить. Пиха єдина у світі панує, Кожен сусіді ніщо не дарує. […]...
14. НАСТРІЙ Зміяться змії рівнобіжно. Навколить мла. Побіг експрес. За ним я мчу безшумногнівно І чуда жду з брудних небес. Ліхтарить світло. […]...
15. МОТИВ НІШНІАНІДЗЕ Земля для зерна – не могила, Отрута змії для змії – не отрута. Як піхов клинком не пораниш, Отак і […]...
16. ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
17. БІЛИЙ КІТ Вертаючись пізно вночі до готелю, заляпаний від голови до ніг пітьмою, майже випускаю надвір білого кота, що струмком молока хоче […]...
18. БІЛИЙ СВІТ У білому світі біла долина яблуня з яблуком у вершині жінка сорочку над річкою шиє від білого полотна дні відтина...
19. “Покружляв білий лебідь…” Покружляв білий лебідь, у небі розтанув, Затягнулося смутком затоки свічадо. Може, лебідь той був молодим листопадом, Може, він не розтанув, […]...
20. БІЛИЙ ДІМ ІЗ ЧОРНОЮ ДУШЕЮ (Містерія) Немов сивастий атомовий гриб, Що нагло вибухнув над мирним містом І так застиг, завмер, закам’янів, Цей білий дім із чорною […]...
21. “Коли ударить білий клавиш…” Коли ударить білий клавиш У струн шеренгу золоту, Чи ти акордами прославиш Мою рахманну ваготу? Я довго ждав твого визнання, […]...
22. “Цей білий світ, як біле божевілля…” Цей білий світ, як біле божевілля, Як білих снів непрошена хода. Я в ньому дощ. Я в ньому сніг. Я […]...
23. “Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі…” Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір… Так це було спочатку: ніч і зойки […]...
24. “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
25. КАЗАНОВА джузеппе казанова якому так заздримо не був ані надто багатим ані надто сильним а його епоха знала мужчин так само […]...
26. ОСТАННІЙ ГІСТЬ Об вікна б’є косою ніч. Поблідли стіни. Люди душать блимаючі душі свіч. І впало на білизну призьби голосіння дів. Бо […]...
27. ВОВК І КОЗЛЯТА До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко […]...
28. ВЕЧІР Гарячка спалила землю, яка лежить, натягнувши на очі присмерк, і тяжко дихає. Під веретищем неба повніє місяць, і яснішає на […]...
29. Притча про автопортрет Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник, але ж ви всі чолом б’єте в паркет, в своїх провинах […]...
30. “Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...
31. СІЛЬСЬКА ІДИЛІЯ (Осінні роздуми літнього односельця) Десь там прогрес, а тут старе болото, Лишень густіше – з-під важких коліс, І я вже вріс, мов ясен коло […]...
32. В казематі (“Садок вишневий коло хати…”) VIII Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. […]...
33. “Білі змії повзуть по схилах…” Білі змії повзуть по схилах, Білі змії прудких завій. І не бачу я друзів милих, І не знаю, де жереб […]...
34. ЖОВТНЕВИЙ ТРАКТАТ Жовтень, наче хмурий гусит, – зіллям пахне вицвілий плащ. Крок його по бруках хрустить, вітром рветься пола. Він, пустельник і […]...
35. “ТАКИМ – БУВА – НАРОДЖУЄТЬСЯ ВІРШ…” Таким – бува – народжується вірш, Де кожне слово знак, а не лише ознака. Поглянеш ранком і очам не віриш: […]...
36. БІЛЯ НАДГРОБКА ЄВГЕНА МАЛАНЮКА Двоякісне перо – стилет і стилос – Навіки випало з поета мертвих рук. Невже ж цим звершилось і завершилось – […]...
37. “На вгороді коло броду…” На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне […]...
38. “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
39. ЯРОСЛАВ ГАРСІА ЛОРКА Ти прогнав пегасика, мов пасинка, най собі летить конячка панська! Сніг упав, як піна з вогнегасника. Вірш запах, як пасіка […]...
40. СТЕЖИНА + Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло […]...