Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НА УЗБІЧЧІ

На грані шляху чахне
порожній грузовик.
Сумний водій-невдаха
канючити не звик.

Стоїть водій на вітрі,
од гуркоту оглух,
і простяга каністру,
неначе капелюх.

Рука вже притомилась,
у горлі пил гіркий.
Не відають про милість
прудкі легковики.

Автобуси зі свистом
випліскує шосе.
Стіну карбін ребристих
слизький асфальт несе.

Фуркочуть мимо, мимо
задимлені рої –
і знизують плечима
непевно водії.

Не жаль того бензину –
налито повен бак.
Та шлях, немов пружина,
не спинишся ніяк.

Не глянути б у вічі,
проскочити б…
Але ж:
товариш на узбіччі,
товаришеві зле!

Колега поза грою.
Спинися, далебі!
Це ж поки що не кров’ю
ділитися тобі.

Спіткнувся вітер стрічний,
дмухнув димок з-під шин.
…Парує
на узбіччі
розхлюпаний бензин.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

НА УЗБІЧЧІ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО