СЕРЦЕ
Гей, ти, серце, – сонячно гаряче,
Гей, ти, серце, – сонцем золоте!
Від колиски невгамовна вдача
Оселилась з нами і росте!
Понесем же, серце, голі й босі.
На одчай голівоньку свою!..
(…Скоро, скоро прийде злота осінь
І повисне тишею в гаю…)
Мабуть, так накреслено дороги
Та стежки зазорені мої, –
Щоб лягали вічно попід ноги
З голубого міста на гаї!
ЗА ВСІХ СКАЖУ. Київ, 1927.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як […]...
- З книги “PRELUDE” (1913)СЕРЦЕ РВЕТЬСЯ Лягає сум і серце б’ється, Згадаю як літа старі. Пусти – і зразу понесеться, Куди – не знаю, а мерщій […]...
- ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]...
- РОМАНТИКОВІ Тривай, тривай, о, мрійний брате! Покиньмо стуму і печаль! З життям ще довго треба грати І нести серце на одчай! […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- “Поїду з Києва. Важке, підтале серце…” Поїду з Києва. Важке, підтале серце На води і на зорі понесу… Поїдьмо з Києва! Потроху пронесеться, Заміниться на тюльку […]...
- “Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання…” Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання Пролетить, прошумить непомітно! Хай останняя пісня-зітхання Згомонить і пропаде безслідно!.. Тихше, серце моє! […]...
- “Б’ється серце, як пташа німе…” Б’ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити. Мати сина виглядатиме, а не діжде – буде плакати. Будуть сипати сухі […]...
- “Розлютувався лютий надаремно…” Розлютувався лютий надаремно: скоро з стріх закапає вода, вийде в поле віл під’яремний, і я помандрую, як Сковорода. Передо мною […]...
- СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
- “Дала мені мати серце…” Дала мені мати серце – розмальованого щиглика. У малого хлопчика билося воно веселим горобчиком, у юнака витьохкувало соловейком, у дорослого […]...
- “Серце…” Серце! Слухай, за вікном, де кінчається палата, білий цвіт легким крилом хоче світ весь обійняти. Чуєш: порухи трави, рух машини […]...
- “Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...
- “Серце моє тихе…” Серце моє тихе, Пташко полохлива! Ой про що я народилась, Бідна, нещаслива! Людям щастя-доля, А мені – неволя… Ні заїсти, […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
- “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
- “Дзвенять хрущі, цвітуть черешні…” Дзвенять хрущі, цвітуть черешні. Дівчата водять журавля. А вечір ловить на гнуздечку Золотогнивого коня. Стою у присмерку діброви, І думи […]...
- СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
- “Серце одчинене. Слухаю…” Серце одчинене. Слухаю. А сум – вітчим – Присікався до серця гадюкою Причин. За мурами ворога-настрою Марно час мій ішов… […]...
- “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
- “Мені щось тоскно серце тисне…” Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде […]...
- СЕРЦЕ Я вся – суцільне серце. Тілом – світ. А серцеві ж потрібно битись, жінко. Я б’юсь, аж теплий лікоть у […]...
- Забыть так скоро, боже мой Забыть так скоро, боже мой, Все счастье жизни прожитой! Все наши встречи, разговоры, Забыть так скоро, забыть так скоро! Забыть […]...
- “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
- “Стиха серце підмиває…” Стиха серце підмиває Весняне співаннє. Задзвони, моя веснянко, Про любов-коханнє. Полини, де між квітками Квітка найпишніша, Привітай її від мене, […]...
- МАТИ Одцвіли волошки у липні, А у серпні скінчились жнива. Скоро осінь. Та дні ще блакитні, Смаглий льотчик ромашку зрива… Смаглий […]...
- “Стільки в тебе очей…” Стільки в тебе очей, Стільки рук і мозолів, Скільки крапель в Дніпрі І у небі зірок. Ти не падав од […]...
- “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
- 18. СЕРЦЕ ЧИСТО СОЗИДЖИ ВО МНІ Зливою квітів очисти серце моє, щоб стіни його встелялися біллю пелюстком, які під вітром з-за світу мову Твою шелестіли б. […]...
- Моя люба зоря ронить в серце мені Моя люба зоря ронить в серце мені, Наче сльози, проміння тремтяче, Рвуть серденько моє ті проміння страшні… Ох, чого моя […]...
- “Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...
- Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
- “Від пісні серце не стомилось…” Від пісні серце не стомилось, Все людям віддає сповна Не як офіру або милість – Як стиглість повного зерна. Потрібні […]...
- “Кохана, чуєш?.. Вибухнуло серце…” Кохана, чуєш?.. Вибухнуло серце, немов квазар між тисяч Андромед. У суголоссі жалібливих терцій враз зупинивсь його безумний лет. І я […]...
- СЕРЦЕ – Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на […]...
- ПАМ’ЯТЬ І СЕРЦЕ Від сизого до голубого одвільгли хмари й дерева, і проступаюча дорога слідом торішнім ожива. Листки потрухлі, жовта глиця, насіння з […]...
- ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ (Монолог) Вогню! – Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о, світе мій терновий, В обійми сонячні! Як […]...
- МАТРОСИ Загартовані сонцем, вітрами, Перепливши незнані світи, Ми не маємо стежки і брами, – До якої прийти. Серце кинувши в шторм […]...
- “У ребра б’є напівзрадливе серце…”У У ребра б’є напівзрадливе серце, Стікає час крізь пальці, мов пісок. Я ще пружиню невгамовний крок, Але в крижинах вже […]...