ЖАЛЬБА
То хліба, то до хліба,
то смерті ближньому, то верху нижньому,
то дощу, то снігу в полі,
то свободи, то неволі,
ще коли б… смоли, боли…
Як прокльони, просьби лились
І мели-мели-моли –
лись міріади хробаків.
Кожен смертен щось хотів:
дай того, не дай сього,
щоб йому та щоб його –
Аж самим боліли вуха,
Батогом язик свистів.
Він же – слухав, слухав, слухав…
Розіп’ятий на хресті.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
- “Така велика, світова жальба…” Така велика, світова жальба! Куди подівся імпет України? Ще й досі в круг кривавої махіни Веде народи брежнєвська ганьба. То […]...
- О РАТАЯХ, АБО ТЕЖ О ПАШУЩИХ ХЛІБ ЛЮДЄХ Над всі ремесла потребнійшоє подобно пахарство, же тоє всьому світу вигбдно. Бо хоч би хто срібро і злото могл робити, […]...
- “4. я…” я шукатиму його відсутніх рук на персах я шукатиму його бажáних пестощів щоби обмити бедра бо з самим бажанням я […]...
- ТИ Ти В очах барвінок принесла і тишу На жадібних устах. У білі сурми квіту В саду сурмили молоді акації, Світила […]...
- ПРОКИНЬСЬ НАРЕШТІ Олександрові Сизоненку Народе із трипільських запорогів, Древніших за святий Єрусалим, – Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не […]...
- ГРОМАДА Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до Овець Наставили його служити… Лукавий молодець! Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб […]...
- ПРОРОК Пророк збрехав. А ми його любили. Ми вірили йому. А що тепер? Тепер його ми в серце затопили І поховали, […]...
- “Сива стомлена сутінь снігів…” Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід. І під крилами хмар-снігурів Сонця зимнього жевріє глід. Сиво як… сивосниву […]...
- “І, посміхаючись, мов танув…” І, посміхаючись, мов танув, і перетворювавсь у рух. І відкривав не вуха – рани, аби поглибити свій слух. І затверділе […]...
- “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
- 5. Вечір із прабабкою як я мала п’ять років у нашій комірчині поселився маленький чорт я носила йому їсти говорила з ним бувало коли […]...
- “Отепер, як додому приїду…” Отепер, як додому приїду На якихось там кількоро днів, Порозвішують очі сусіди, Як горнята на кіллях тинів. Так немовби хто […]...
- НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок, з трьома буханками хліба ішов у Маковщину. Найкоротша стежка туди – […]...
- МАСЮТКО (Спогад) У тридцять сьомому, у Запоріжжі, Зустрілись ми на вулиці Жуківській, Коли виходили з педінституту І дзенькотів, рушаючи, трамвай. Запам’ятав я […]...
- “Не вернувся із походу…” Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль? Що на йому жупан куций, Що гусарин […]...
- ПРОЛОГ ПОЕТА Неси в очах дива і недива, і казки світ, і виміряну землю, як бруньку, що весною ожива, як хліба шмат, […]...
- СІТЬ Я надто довго був самим собою. Не через якісь сумніви, а через те, що все на світі має бути самим […]...
- “Ми з ним лежали в одній палаті…” Ми з ним лежали в одній палаті. Він скубав пейсики рудуваті і скаржився нудно й довго, що все в магазинах […]...
- РОЗПОВІДЬ ВАРШАВСЬКОГО ШОФЕРА Весела “Волга” зранку на колеса Мотає суєту варшавських вулиць. Шофер в малім люстерці перед себе Читає усмішки і очі: – […]...
- “що торговця у храмі зупинить вода…” що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, […]...
- “Ой крикнули сірії гуси…” Ой крикнули сірії гуси В яру на ставу; Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не […]...
- ПРИТЧА ПРО ЩАСЛИВОГО МУЧЕНИКА Бувало, батько цвьохне батогом Лінивого синочка – для науки. А той у плач, до матері – бігом, А мати парубка […]...
- ІЗ ВІРША Сьогодні тобі в дорозі зустрілася безіменна полонина, стан в тумані: вчуваються колокільця і пахне димом. Ти на мить зупиняєшся, заплющуєш […]...
- Дума друга Привела Маруся матір У царські палати… Затрусилась, заридала, Озирнувшись, мати. “Дак оце ті, серце доню, Хати на помості, Що вчащатимуть […]...
- 3. ЗАПОВІТ ЗАСНОВНИКА РАЮ Що кому на роду написано, то й конем не обскачеш того. Одному доля дарує лисину, другому шляпу з широкими крисами, […]...
- ПІЙМАНИЙ СКОВОРОДА Блудний Сковорода з паличкою в руці селами загляда, списує папірці. В череві – хлюпа бурда, в помислах – Рим, печений […]...
- “Ти схожа. Дві краплі води…” Ти схожа. Дві краплі води Упало з весла золотого. Ти схожа, як дві біди Ні з того, ні з сього. […]...
- ДІД Дружина сердиться, невістка хмуриться, Син всепрощаюче усміхається. А два онука до діда туляться І на коліна йому всідаються. Він трішки […]...
- “Тридцять днів ішли ми через пущі…” Тридцять днів ішли ми через пущі, Сто людей і двадцять шість верблюдів. Перше – зливи били нестерпущі, Далі – спека […]...
- МАЗЕПА Не голова у поганім колгоспі (і той має вигоди)… Гетьман! Над Україною булава. І в додачу – царева ласка, У […]...
- ГЕОЦЕНТРИЗМ Я знову чую не нову розмову, Поза якою пустка і пітьма: Земля – одна на всю Світобудову Жива планета, іншої […]...
- 6. З’ява шоста: “Діалог двох невідомих” Крик: Господи, я голий, як часник; був ще вчора краплею вологи: нині ж мій заляканий язик прирекли казати щось вагоме. […]...
- НА ВЕСІЛЛІ Малий у вишитій сорочці, він заглядав під всі столи. Гонорний був, бо старші хлопці уперше в хованки взяли. Та надійшла […]...
- ТУГА ЗА ЧОЛОВІКОМ З РОМАНІВКИ Там, де зливаються Висі, Мала і Велика, Жив чоловік. І не було ні в степу, ні в лісі Щасливішого чоловіка. […]...
- БОЛЬШАК В дощах, у хмарах горизонт, – Усі дороги дощ розквасив. Невже залишимо свій фронт Без хліба і боєприпасів? Сидять машини […]...
- ФІЛОСОФ В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть […]...
- МОВЧАННЯ М. Коцюбинській Слова – для доблесті, для чину – Нуртують, рвуться на язик… Прорватись в звук! Прорватись в крик! Хоч […]...
- МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...
- ПРОКРУСТОВІ ЩАСЛИВЦІ – У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст. – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, […]...