В ТРАВІ

Related posts:

1. МІФ ПРЕДКОВІЧНОГО ЛІСУ Наді мною вітер горне хвилі нетрів лісових. Я в розмаї зелен-моря йду, неначе лісовик. Між тернищами густими пасма кіс перебира […]...
2. “Натомились, мамо…” Натомились, мамо, натомились, мамо, аж голову клонить сонях у серпні… Натомились, мамо, натомились, мамо, аж руки-віти у тополі терпнуть… Натомились, […]...
3. ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...
4. З ДИТЯЧИХ ІГОР І ЗАБАВ коли тобі стане аж занадто нудто заведи собі янголятко і дідуся грайся так підстав дідусеві ногу хай гримнеться мордою об […]...
5. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
6. “Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...
7. НАД РАЙНОМ Птахи лісами пісні розносять, Де синька афин лягла рядном. На землю впали гарячі роси; Сідає сонце у Райн на дно. […]...
8. “Втечу від спогадів і дум…” Втечу від спогадів і дум На берег мрій голубооких. Знайду пристанище. Знайду, Нарешті, довгожданий спокій. Щоб тільки море біля ніг, […]...
9. ЧІЛЕ Океан ковтнув день. Сухий вітер пустині Зубами гієни На мурах і різьбах. А місяць медом На снігах Аконкагви, Коли ніч […]...
10. “Гукнула далечінь осіння…” Гукнула далечінь осіння, А ліс лункий стояв, мов храм, Возвівши готики склепіння. Від рани зашивався шрам Цвірінькотом, джмеля басоллю, Ледь […]...
11. “це місто – Господи – в траві по лікоть…” це місто – Господи – в траві по лікоть. на білих вершників замало ліку. тулитись крихтами на прю велику – […]...
12. МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
13. “Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...
14. РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
15. “Трава у лузі пожовтіла…” Трава у лузі пожовтіла, Завмерла річка в берегах. Стара верба осиротіла, Згубивши листя на вітрах. Стоїть вона край оболоні, І […]...
16. “Береза віти похилила…” Береза віти похилила. Зотлілий напис на хресті. Заросла травами могила Лежить забута, в самоті. Не видно імені і дати. Довкола […]...
17. САМАРИТЯНКА Самаритянка сіла на камінь Тяжкий, як будень. День гарячий випік сльози, І ні хмаринки над гаванню. Зашелестіли бурі трави Ночей […]...
18. Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
19. Божий день хилить голову божий день хилить голову соняшником до заходу усе в ньому було здалека велене: мозоль і танок і ця роса що […]...
20. “Хай на небі зовсім змарнілий…” Хай на небі зовсім змарнілий Срібний місяць хмарку шука, – Бачу тільки платок твій білий, Знаю: в муфті тепла рука. […]...
21. “Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...
22. ЗЕЛЕНИЙ ПЛАЧ 1. Глухо цокотять у потоках листя білі камінці сорок. Вітер їх оголяє і знову захлюпує зеленою повінню. Важчає місячна серга […]...
23. Запросини Серед саду біла хата, Білий цвіте, будь за свата. Плинь за тихою водою, Повертайся з молодою. Хай вона у сад […]...
24. “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
25. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
26. АГАСФЕР Мов гранітна скала, скаменів в мені біль, А на віях замерзли пекучі. Йду, прискорбний, як смерть, серед сумерків піль, Серед […]...
27. МОНАСТИР (Мініатюра) Вранці – сонце, і небо чисте, І пташині раідсні хори. О, хвала, хвала Тобі, Христе, Ізцілилося серце хоре! І пожовклій […]...
28. “Шепоче дощ про тебе у траві…” Шепоче дощ про тебе у траві, Ріку читає сірими очима. Ідуть з роботи землі степові, Лежить гора з сосною за […]...
29. “Цвіркуни мов скажені в траві дзеленчать” Цвіркуни мов скажені в траві дзеленчать, “Бім-бім” добродушно відлунюють гори. Ні, не треба тут слів! – вуста хай мовчать, Нехай […]...
30. “Конвалії цвітуть у молодій траві…” Конвалії цвітуть у молодій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. І зацвіла весна у мене в голові, і в […]...
31. У ВИСОТУ ДЕРЕВ зелені сховища письмен зелена зваба пам’яті зелені обшири відсутности зелені риби смерку Січень-червень 1997...
32. “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
33. Береза Белая береза Под моим окном Принакрылась снегом, Точно серебром. На пушистых ветках Снежною каймой Распустились кисти Белой бахромой. И стоит […]...
34. ЙОКАСТА мій сину в болю я тебе народила і з болем тебе відцуралася щоб утекти від страшного пророцтва вирвати б очі […]...
35. ТРИПТИХ І Вітер шугнув за пазуху – Лоскітно під грудьми. Чайкою стала запаска, Руки звели крильми. Вітер шепнув: “Злітаймо! Поговір – […]...
36. “Мене зелених ніг…” Мене зелених ніг, тіл тюль люля хміль. О, хто зазирає ввечері на зорі в хвиль сльотну толь? Маг гамм втом […]...
37. “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
38. ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
39. БІЛЯ НЕМИНУЧОГО Довкола ліс і ліс густий… А тут галявина біля старого дуба. Він затіняє сонце – то ж дивлюсь, Неначе від […]...
40. “Там тополі у полі на волі…” Там тополі у полі на волі (Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись […]...