Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СПОМИН

Як добре там гукати між горбами,
Купати ноги в гущі мокрих трав!
Щасливий, хто не сіяв, не орав,
І лиш дзьобенку наповняв грибами.

Минали дні, як по ріці дараби;
Женці скосили наш ланок вівса,
То й Буковина спалахнула вся
В пожарах бука, міднолисті граба.

Вночі лягала золота імла,
(Бо на червінці небо в нас багате),
І про нову нам снилося прогульку.

А десь, у нетрях, папороть цвіла,
І зорі гей! кресали об Карпати,
Щоб запалити Довбушеву люльку.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

СПОМИН - ВІРА ВОВК