ПЕНТЕЗІЛЕЯ
та королева
що майже зрослася з конем
озброєна мов твердиня
що вітром гасає по бойовищі
розкидаючи кучері з-під шолома
в сяйві звитяг
шле блискавиці
з арбалета при вирваній груді
ватага – меткі амазонки
безмужнє плем’я
не перегнути її
а зламати так легко
пам’ятай Ахілле!
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття…” Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття, Розтопчу, розмету їх у попіл, у порох, у сміття. Замість них […]...
- По чорних схилах як зоря повзуча по чорних схилах як зоря повзуча острогів календарна суєта зламати хліб немов зламати учня щоб з нонпареля голос вилітав щоб […]...
- ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
- МАЙ МУЖНІСТЬ ТИ Май мужність ти зізнатися у всьому: Що вже нема колишнього вогню, Що рада б ти віддатися другому, Що я тобі […]...
- ТОСТ ЗА КОМФОРТ, виголошений діловим чоловіком Нехай собі хтось там командує: “Лівою!” Виголошую тост за плавну лінію. Щасливого плавання лінії правильній! Нам краще не догнути, ніж […]...
- СЕМЕЛЯ я хотіла побачити богом свого коханого а він пройшов узброєний у громи й блискавиці страшним гураганом розніс мій дім і […]...
- “Дививсь козак на профіль амазонки…” Дививсь козак на профіль амазонки І примовляв до чистої краси: “Волає дух, а захват навкоси Цілує спрагло тільції всі члонки. […]...
- ГАБРИШИНИ Бездушні, ниці, на шаги падкі, Вони рояться, русини меткі, На щит піднявши поклик Тиссерана. Нащадки вбивців слова Маркіяна, Вони беруть […]...
- “Ти дуже гарна, але я з тобою…” Ти дуже гарна, але я з тобою В ліс не піду, де пахне тінь хмільна, Де чорт під папороттю голубою […]...
- ЦЫГАНЫ Над лесистыми брегами, В час вечерней тишины, Шум и песни под шатрами, И огни разложены. Здравствуй, счастливое племя! Узнаю твои […]...
- ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
- “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
- НАД СТАВОМ Став у промінні мерехтить, Гуляють риби в срібних хвилях. Я бережу цю плинну мить, Де зустріч з юністю щаслива. Тут […]...
- “Для вас – Катинь, Осташкове і Харків…” Нащадкам польських офіцерів Для вас – Катинь, Осташкове і Харків, Нам – Винниця, і Лаз, і Биківня… О, скільки масових […]...
- У ГАВАНІ Н. М. У гавані південній, галасливій Спочили два великі кораблі; По бурі дикій, по нічній імлі Вони зустрілись: тихі і […]...
- ЖАННА Д’АРК Народ мій жде, схиливши сумом віти, Сувору діву з прапором лілей, Щоб принесла не пальму, не єлей, А меч твердий, […]...
- “Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...
- САМІЙЛО КІШКА. В турецькій неволі Зелені вишні з пурпуром верхів, Що розтинають вітрову погрозу; Шляхом, де місяць по крутім узвозу Млиновим колом котиться з ярків; […]...
- ОБРИ Весна цвіте в усій красі своїй, Вже одгриміли Зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі котяться […]...
- ЧИ ЗУМІЄШ? Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш […]...
- В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ В моїй душі душі страшна порожня, Як в зимній келії черця, І я стою, як придорожна Стара святиня без жерця. […]...
- “Ти, мов яблуко з галузки…” Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив […]...
- ЧОРНІ АКАЦІЇ Я не знаю, чия рука колише Цю сіть, до спочинку розп’яту, Де берег, як біле марево. Час цідить пісок з […]...
- СПОЛОХИ Вечір. Сухо. А десь блискавиці. Як черінь, жнивне поле пашить. Полохливі далекі зірниці – Кінь червоний по полю біжить. А […]...
- МАРШ ВЕСЕЛЫХ РЕБЯТ Легко на сердце от песни веселой, Она скучать не дает никогда, И любят песню деревни и села, И любят песню […]...
- ПРОГРЕС 20-ГО ВІКУ Ми виміряли час, ми подолали простір, Заглянули у челюсті атому, Супутників заслали в високості, Збагнули таємниці блискавиці й грому, Пізнали […]...
- “Обступи мене, ліс, як в легенді…” Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага, коли й кінь був убитий, і він уже ледве брів. Осбтупи […]...
- “Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага…” Обступив мене, ліс, як в легенді про князя Хетага, коли й кінь був убитий, і він уже ледве брів. Обступи […]...
- “Легко і ясно лежати з пробитими грудьми…” Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. […]...
- “Ти ще не вмер, ти ще не вмер!” Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]...
- “Ходить вітер…” Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]...
- ЦІРЦЕЯ мудреці королі президенти… навіть стилісти й анахорети! (що розливають потоки сліз над червоною підв’язкою Марії Єгипетської) аркадами брів насмішками вихилясами […]...
- “Нам часто кажуть – це жіночі сльози…” Нам часто кажуть – це жіночі сльози Рятують людство у тяжкій біді. Для них ростуть обставини тверді, Немов для квітів […]...
- “За гремучую доблесть грядущих веков…” За гремучую доблесть грядущих веков, За высокое племя людей Я лишился и чаши на пире отцов, И веселья, и чести […]...
- “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
- ЗАВОЙОВНИКИ ПРЕРІЙ Пам’яті перших українських поселенців Не загарбники з дальніх імперій, Не кортези з минулих віків, – Тут пройшли завойовники прерій, Єлиняк, […]...
- КОНЕЦ Смерть приближалась, приближалась, Совсем приблизилась уже,- Старушка к старику прижалась, И просветлело на душе! Легко, легко, как дух весенний, Жизнь […]...
- “Посеред ночі дощ пішов…” Посеред ночі дощ пішов, Зашелестів, як збіжжя, в полі. Ми вийшли під його покров З-під явора чи з-під пополі. Він […]...
- РІЗЬБАР Бриластий мармур грає білиною. В надхненні зваг, окрилений луною, Набуток надр обколює різьбар. Аж терпне стан… Який суворий чар Зате […]...
- ПРОХОЖИЙ Идешь, на меня похожий, Глаза устремляя вниз. Я их опускала – тоже! Прохожий, остановись! Прочти – слепоты куриной И маков […]...