НОКТЮРН

Related posts:

1. РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН III Лежить важка голова ночі на білій подушці місяця, і зорі рухаються, як нафосфоризовані стрілки, на круглім цифербляті неба. У темних […]...
2. БАЛЯДА ПРО СВЯТУ КЕКИЛІЮ Півні над ранок: “Братки на шибах! Братки на шибах! Янгол в киреї? Зірка з вертепу? Чиї то руки Білі лебідки, […]...
3. НОКТЮРН Вже стільки ночей спопеліло, І стільки місяців поблідло на рубцях неба, Відколи до мене прийшло перше горе. Ви нічого не […]...
4. НОКТЮРН Ночами світ огортають тумани, Карбують спокій бубни й тимпани, Піниться келих дурману-омани. Тільки для мене в самотній келії Росяться сльози […]...
5. БЕРЕГИНЯ бездонний сон упав на мої повіки богині крилатої з трипільської глини а моє чадо – отара безпастирна – розбрелася по […]...
6. Ноктюрн Мов З розжареного горна, Бризкали Золоті осколки На гранітний гребінь. Під оранжеві звуки Солов’їного горла Народилася Вечірня зоря У небі. […]...
7. НОКТЮРН За мотивами картини Ендрю Вайєса “Чекання” Довгонога, Тонконога Герла, Скрипка Бога, В стумі не умерла. Білопінні Створи перьюара. Білокінні – […]...
8. НОКТЮРН ДЛЯ ЗЕМЛЯКІВ Горіла сОсна… Із пісні Лисиці – в решеті вода – сосна за муром росте – на зимному піску немає тіні […]...
9. НОКТЮРН D-MOLL Гей, овіяв мене дим мужицьких хатин, Вбійчий запах шальвії та рути, Де вишневий садок, срібна вільха і тин Шепче слово […]...
10. РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН II Простягає ніч руку до дня лямпи. Меркне сумління, як світло. Злоба виходить із душ, немов сичання із рота. Кати настроюють […]...
11. НОКТЮРН: месяц гладит камыши Месяц гладит камыши Сквозь сирени шалаши… Все – душа, и ни души. Все – мечта, все – божество, Вечной тайны […]...
12. НОКТЮРН: бледнел померанцевый запад Бледнел померанцевый запад, В горах голубели туманы, И гибко, и цепко сплетались В объятьях над вами лианы. Сквозь кружева листьев […]...
13. “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
14. Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
15. “Тихше, вихрасті кущі…” Тихше, вихрасті кущі! Небо, гамуй солов’я! Глухо в трояндні дощі Хлипає туга моя. Хмура – мов Каспія ніч. Гойна – […]...
16. Стара площа Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті, Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари. Тихо навколо й темно, тільки годинник з […]...
17. “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
18. ОСІНЬ. ОСІНЬ. КУПЧАКИ Ах, як пахнуть купчаки – квіти любі! А на клумбі вже гарцюють хлопчаки. Вже крижинкою сльоза задзвеніла. І несміло літо […]...
19. “І вдень журюсь, і серед ночі…” І вдень журюсь, і серед ночі: Ой Лелечко ж, мій боже Лелько! Весна та гарні карі очі У змові на […]...
20. “Розляглись поля широкі…” Розляглись поля широкі, Несходимі, незміримі. Із боків хлюпнуть хлібами – Заколишуть і присплять. Плине хмара із-за моря Над лісами, над […]...
21. “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
22. “Падаю з гори птахом…” Падаю з гори птахом В зелені кучері. Дощами трави пахнуть… Село, ти спиш?.. Ти змучене… А завтра – Зелена неділя. […]...
23. В казематі (“Ой три шляхи широкії…”) VI Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А […]...
24. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
25. Вітер вітер навздогад гортає твоє волосся так як вогонь сторінка за сторінкою повільно пожирає книгу і мені тоді дуже хочеться тебе […]...
26. “Ти живеш у далекому білому місті…” Ти живеш у далекому білому місті, на високому поверсі, твій будинок примітний : там неоновий напис холодним світлом видніється вдень […]...
27. 20. Ти з Люрду і з Фатіми і з Ченстохови Ти з Люрду і з Фатіми і з Ченстохови, з Люхану, з Апаресіди і з Гуадалюпе! Ти з Почаєва і […]...
28. НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
29. Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...
30. Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...
31. В МОНАСТИРІ Святі обличчя з тихих стін На мене дивляться терпляче, Як я кладу уста гарячі Цілунком на твоїм листі. І сонний […]...
32. В ТРАВІ Червневий день у полуниць коралях, Нанизаних на довгі стебелини, Пишається, як на весіллі краля, І пахнуть так рум’янок і жоржина. […]...
33. Дівичії ночі Висушили карі очі Дівичії ночі. “Черниця Мар’яна” Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори, Хвилі серед моря; Засіяли карі […]...
34. МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...
35. “Розіслалась далека дорога…” Розіслалась далека дорога В непривітну чужину мені… Прощавай, моя хатко убога! Прощавайте, достатки мої! Я не знаю, коли ще побачу, […]...
36. БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
37. “Отак нізащо посварились…” Отак нізащо посварились. Похмурий муж. Сумна жона. А за вікном така весна, Аж солов’ї співать втомились. Гортає він “Футбол-хокей”, Вона […]...
38. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
39. “День – як рік. Хмари й то вже стерлися…” День – як рік. Хмари й то вже стерлися Чистять небо з ночі до ночі. Сонце кроквами в обрій вперлося […]...
40. ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...