КРАШАНКИ
Чи доля клала мені
В подорожню торбу
Крашанку в циганських дорогах
Чи в сльозах Богородиці
Вдячна за кожний дарунок
Я з нею не торгувалася.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “годі…” годі віслюком із замотаними очима день за днем рік за роком ходити колом тягти воду на чужі плянтації вдячна за […]...
- МАЛИНОВИЙ ПЛАТОК Я знов один. Покірно одгоріли далі. Й дарунок твій – малиновий платок круг шиї ліг. І в золотій печалі не […]...
- “У чому сенс? – у крові, що лили…” У чому сенс? – у крові, що лили Впродовж віків по цих степах розлогих На сиве шелестіння ковили На схрещених […]...
- “Кожний атом, атом серця…” Кожний атом, атом серця Оберну я в слово, в згук… О, яка велика вийде Повість радощів і мук! Кожний ніжний […]...
- НОВИЙ РІК Роки стають відбулими, кожний опівнічно 31 грудня. Людей проймає жах, вони спішать, кожний розминається з собою, губить відображення дитини і […]...
- Я ХОЧУ Я хочу кожний день все слів нових Нових нових пісень ідей нових Я хочу кожний час новожиття Горіть палать в […]...
- ДРАМАТУРГІЯ Я пережив наш життєдайний гріх, ту нашу гру, квітневу та осінню. А ти приходиш і відходиш тінню, неначе лицедії снів […]...
- ОСІННЄ Залетів до хати лист перший осені сумної. Поруділий, наче лис, весь пошерхлий, у сувої. Осінь, осінь, біль тривог, сива паморозь […]...
- ЦИБУЛИНА Біля брами тюремної, мила, не плач – Не розтопиш сльозою цеглину… На Великдень мені передав наглядач Твій дарунок – просту […]...
- КАПЛИЧКА Я знаю капличку на закруті вулиці, До неї щоночі моє серце прилітає І ластівкою, що з гнізда випала, Припадає до […]...
- “Я принесла нещедру, обраяну жертву…” Я принесла нещедру, обкраяну жертву. Кому любий такий дарунок? Важко жити по-божому, З байдужих речей читати Його прозору волю. Ще […]...
- НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, […]...
- “З журбою радість обнялась…” З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені […]...
- ВЕЛИЧАННЯ Як кадилом задихалося всеночне, і на утренях від ночі віддирали ранок, облипали ризи непорочні шепотом прочанок. Клеїли молитвами без віри […]...
- “Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні…” Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні, Який тягар з нас кожний ніс! Моря б повстали з наших сліз, […]...
- З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...
- БАЛЯДА ПРО ТРИ ДОЛІ Т. Б. Молода сиділа ошатна, ніби ікона. Скрипнула хвіртка, ввійшли три дівчини: Біла Доля, сіра Доля, чорна Доля. “Ми несемо […]...
- ДИПТИХ 1 Десь іншим доля смачно лиже губи, Мені ж з дитинства вибивала зуби. І хоч в устах солоний присмак крові, […]...
- “Грай, легкокрилий вітре, на полі…” Грай, легкокрилий вітре, на полі, Думку тужливу, сумну, Я ж защебечу, як пташка на волі, Пісню веселу – чудну! Що […]...
- КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
- ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
- З’ЯСУВАННЯ ІЗ БІЛИМ КАМЕНЕМ “Я тим, кого любив найбільше в світі, приносив тільки сум’яття і біль”?..- в якому запопадливім повіті, хто сотворив цей вбогий […]...
- “Серце моє тихе…” Серце моє тихе, Пташко полохлива! Ой про що я народилась, Бідна, нещаслива! Людям щастя-доля, А мені – неволя… Ні заїсти, […]...
- З Шекспіра Шалений пал! Та говорю я мало – Все досконале – красне й без прикрас. Той віддає кохання на поталу, Хто […]...
- НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
- ВОСКРЕСІННЯ Мосяжні розлилися дзвони, Такі веселі! Летіла пісня над загони, Ставки і скелі. Морелі гнулись тонкогилі Під шум воскресний, Жасмин розцвівся […]...
- ДО М. Д І я гуцул, і ти гуцул, Оба носим сердак куций, Оба в лісі родилися, У Черемші хрестилися, З ведмедями жмурка […]...
- І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]...
- “ЦВІТЕ ТЕРЕН…” Сині сливи, осмута сива.. (З неопублікованого вірша 1967 р.) На вигнанні – над яром десь, в ровах, На пустирі, в […]...
- НОВОРІЧНИЙ РОЗДУМ Жадаю правди. Мучуся ночами, ловлю ранові зорі голубі. Себе у світі змерзлому вивчаю і скреслий світ шукаю у собі. Докопуюсь […]...
- ГУЛЬВІСА Ой ішов я до дівчини – Од воріт вернувся: Піду лучче до шинкарки Горілки нап’юся! Нехай добрі люде славлять, Що […]...
- “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
- “Моє життя безрадісне було…” Моє життя безрадісне було – Можливо, на тім світі ліпше буде. Та часом вранці вийду за село І уклонюсь ромашці, […]...
- “Понадувалось браття, як сичі…” Понадувалось браття, як сичі – Від слави чи від жиру розпирає?.. Я журавлем в осінньому ключі (І сивий, і сумний) […]...
- З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
- ЛІЛЕЇ Як олеандер теплого села В юдейськім краю миртів та ірисів Цвіла Марія біло та рожево, З волоссям темним, як гречаний […]...
- “Я знов сьогодні археолог…” Я знов сьогодні археолог. Уранці в сивий степ прийшов. На полині сіріє порох, немов подертий в клоччя шовк. Ген блима […]...
- То був щасливий, десятилітній сон То був щасливий, десятилітній сон. Так повно кров у жилах пульсувала, І екстатичних сонць ясні кружала Злітали в неба голубий […]...
- “Нас жорстока доля розлучила…” Нас жорстока доля розлучила… На землі ж мені лишився слід – Чорнобривців карими очима Дивиться душа твоя у світ....
- МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...