“Десь завмирає в ліщині…”
десь завмирає в ліщині
голубий зозулі голос
скільки літ накувала?
відгоріли пожари осені
відпливли всі потоки у вічність
блукає зима по обголенім полі
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- “Десь там село за горбами далекими…” Село на нашій Україні… Т. Шевченко Десь там село за горбами далекими, Мрякою вкрите глибокої осені, Блимає вогниками невгасимими. Нині […]...
- “Десь-не-десь, в якомусь царстві…” Десь-не-десь, в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали повмирали дзвонарі, залишились комарі. Комарі на […]...
- “Десь високо блакиттю заливається…” Десь високо блакиттю заливається, Десь високо блакиттю захлинається – Кру-кру-кру, кру-кру-кру… Не кажи: “журавлі вибираються”, А скажи: “це веселики з […]...
- РОКИ Мої роки Дарабами відпливли у вічність Процокотіли копитами Гірської лошиці. Тільки мій дух Кружляє беркутом у синяві: У ньому горда […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “І десь надійшло на останку…” І десь надійшло на останку Холодне і темне: прощай! Минаю будинок Держбанку, Мене обминає одчай. Даремне змагання – схилиться. Впевнять: […]...
- “Десь суть була…” Десь суть була, осталися одгадки, десь дім стояв, та як його знайти? Мій шлях неждано виховзнув з-під ніг піском розлився […]...
- “Десь дощ іде…” Десь дощ іде – Не мовкнуть голоси зозуль. Чи хлопчик я? Так хочу дохопитися рукою до гнізда, Де блискавка лежить, […]...
- “Десь там, на синіх плесах лук…” Десь там, на синіх плесах лук, Мене з-над хмари місяць висіяв, Десь там, на вітті карих рук, Мені птахи звивають […]...
- “Десь тут ішли солдати…” Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь […]...
- “Десь є там яр у глибині полів…” Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім […]...
- “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...
- Десь осінь надходить М. Т. десь осінь надходить витирає чоло фартушком ще один день округлим плодом упав з гори поволі гасне далекий гул […]...
- ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
- “Десь ти ходиш, діво невпинна…” Десь ти ходиш, діво невпинна, Десь цвітуть огнями сліди. Нікарагуа… Мехіко… Хіна… І все ближче, ближче сюди! О, ти прийдеш, […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- “І наче десь мила іде, озивається…” І наче десь мила іде, озивається (і знов я заплющую очі свої…). І шелест від плаття все більше наближаєтсья, і […]...
- “Десь на дні моїх ночей…” Десь на дні моїх ночей Горить свічка біла Йшов вітер не погасив Йшов віл не погасив Йшов кінь з гривою […]...
- ДО ЛИТВИ І Лину на крилах зозулі… Наді мною пташина дорога – Чумацький Шлях. Лину – душа завмирає. І піді мною дорога […]...
- ДЕСЬ ПІШОВ ДОЩ Десь а можливо й тут пішов такий дощ дощ пішов такий що стало нікому й нікуди витягати допіру втонулого від […]...
- “Люблю той час, коли над лісом десь…” Люблю той час, коли над лісом десь Займається несміливо світання. Погасли зорі. Й раптом обрій весь Палахкотить огнем.. Ще мить, […]...
- “Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах…” Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах І Україну не сповістить дзвін, І світ цей лютий не пройметься сумом, […]...
- “Десь затихають у ярах вітри…” Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]...
- “Десь штаб чекає у тривозі…” Десь штаб чекає у тривозі Зв’язку налагоджених трас, – А я упав на півдорозі, А я не виконав наказ. Лиш […]...
- ЩОБ ДЕСЬ РУКА НАКРЕСЛИЛА Коли то на трьох темних вістрях кровію сплив світ і дерево пізнало свій закон, тоді настала тиша й не було […]...
- “Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...
- “Десь плаче праліс, як тотемний птах…” Десь плаче праліс, як тотемний птах, А тут відлунюють ялини й сосни. Гуде над видмою борвій незносний – І мерзне […]...
- З КОЛЬОРІВ ОСЕНІ Жовті яблука осені Розкочуються по землі. Чи хтось поза садом голосить, Чи вітер летить з полів?.. Жовті яблука осені – […]...
- “ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають…” ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають згодом певно наткнувшись на них ти пронизливо їх зрозумієш і подумаєш – […]...
- “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
- ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
- “Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...
- “Для чого ми отут – під вічним небом…” Для чого ми отут – під вічним небом? На оцій землі, невічні, – нащо ми? Горить багаття. Світиться береза, Береза […]...
- ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...
- ЧУЄШ, ДЕСЬ ІРЖЕ ЛОШАТКО? Я не знаю, що це сталося зі мною, чую жалібне іржання за стіною, із туману, з-за світання, з-над смеркання зве […]...
- ПАМ’ЯТЬ ГНІЗДА Відлітають уже ластівки, бо настала пора відлітати. Під залізною стріхою хати опадає пушок на стежки. Тільки слід голубий розтає десь […]...
- Я СЛОВО ШУКАЮ Вітчизно, я слово зелене шукаю в рясному барвінку. Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку. Це слово з […]...
- ВІДУН Невідомій Сяє степ в червонім злоті, В травах тоне передзвін… Скільки з’явищ у природі, Скільки звуків і картин! Десь музика […]...