Чорний кіт

Related posts:

1. ЧОРНИЙ КІТ Чорний кіт перебіг дорогу. Не Бодлерівський кіт, що в зелених очах тримає космічну тайну, не улесливий котик у пошуках пестощів […]...
2. “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
3. ЧОРНИЙ РЕСТОРАН Посилають мене їсти у чорний ресторан, де кельнери, збиті з дерева, позичають стільцям свої кості, де алюмінієві черпаки схлипувань шукають […]...
4. ЧОРНИЙ ОСТРІВ, БІЛІ ЛЕБЕДІ Я іду собі у вересень, в лоскотання павутинні, Чорний Острів на тім березі, білі лебеді на хвилі. Соціальне забезпечений, що […]...
5. “Вороне, чому ти чорний…” – Вороне, чому ти чорний? – Я у ворона спитав. – А щоб ти блакить небесну Іще більше цінував. – […]...
6. ЧОРНИЙ СПЕКТР Ви знаєте, із чого виникає чорний день? Із суміші яксравих барв. Найперш береш звичайний білий день. Домішуєш ультрамарину неба, зеленолистя […]...
7. Той що певний той що певний в стіні і в дверях і в другій годині ночі відкриває двері додому прийшовши і шукає на […]...
8. “Росте тривоги чорний парашут…” Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається – і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут […]...
9. “Виходжу в сад, він чорний і худий…” Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи йому на згадку […]...
10. КАПЛИЧКА Я знаю капличку на закруті вулиці, До неї щоночі моє серце прилітає І ластівкою, що з гнізда випала, Припадає до […]...
11. ЧОРНИЙ КІТ Очі плачуть, серце ноє; Ніщо смутки не спокоє: Дівчиноньку я кохаю, Вдень і вніч об ней гадаю, Але дівка горделива, […]...
12. 3. ЧОРНИЙ ПОЛИН Стоїть в місті Чорнобилі саркофаг (домовина) України, подарунок її старшої сестри Росії (тількищо вибила Україну по обличчі, тому така червона […]...
13. По дахах небесна лань по дахах небесна лань простягає шию до папороті в моїх зіницях всесвіт роздвоюється паленіє знаю сонце зайде мені між груди […]...
14. СЛОВО ПРО ЧОРНИЙ ПОЛК Об слово дзвонить слово – кусні бронзи віщі. – Співаю, не кляну розгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам! Хвала усім, […]...
15. “Пришерхла тиша – сіра миша…” Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясто від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – […]...
16. ЧОРНИЙ ТРИПТИХ Мужчини і жікни з більмом блукання на очах приходять і шукають у моїх рядках шляхів для їхнього життя. Мужчини що […]...
17. “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...
18. ДЕРЕВ’ЯНІ ДУШІ Як болять мені Дерев’яні душі церков, Заковані в бляшані ризи! Паламер-вітер Не донесе до вівтаря Матіолю в кадильниці....
19. АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги. В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим […]...
20. НА ДАРАБІ Керманичем на дарабі Оминати хитрі закрути, Гострі каменюки на скоках Річки, де спливають роки, Не дати себе заманити Таємним зеленим […]...
21. Скорбна Мати з Юкатану З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної землі. Ось вона йде, […]...
22. ЖАННА Д’АРК Народ мій жде, схиливши сумом віти, Сувору діву з прапором лілей, Щоб принесла не пальму, не єлей, А меч твердий, […]...
23. “Відро защебетало у криниці…” Відро защебетало у криниці. Совою глухо ухнула вода. Ні місяця. Ні зірки. Ні зірниці. І мла – мов горе! Горе […]...
24. “З бородавок вулканів – дим вужами…” (Скорбна Мати з Юкатану) З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної […]...
25. “Зимувала у стайні між овець білих…” Зимувала у стайні між овець білих, серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, над ягням голосила. […]...
26. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
27. Вії вкривають море вії вкривають море по небу торочаться райські птиці в полум’ї ця певність мушель ця тиша з шемору в перламутрових вухах […]...
28. НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...
29. “Мені принесли…” Мені принесли Срібні ложки й пави На защібки. Я поклала їх, як амулети, Коло вівтаря. Там стояв наївний святий З […]...
30. ЛЮБОВНИЙ ВІРШ На це немає слів: може справді ми закінчили нелегку школу любови. Ти пам’ятаєш квадратові неділі, придавлені кубами міста. Пам’ятаєш, як […]...
31. БРОНЬОВАНІ ДЗЕРКАЛА у гніздов’ї білих хлопців ніколи не припиняється реанімація катастрофи – поза пучками вимерзлих рук ся пролісковість весен в океані змивається […]...
32. “Здається, часу і не гаю…” Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! Щодня себе перемагаю, від суєти застерігаю, і знов до стрічки […]...
33. РЕЙСИ падіж у скафандрах і не чуємо єдиної правди після виливів завивання від очей – ковпаків бунтівного нерва у переведених стрілках […]...
34. Твій безголосий крик твій безголосий крик порву на кусники квітів з засушених пелюсток сплету вінок якого ні тобі ні мені не донести до […]...
35. До моєї світлиці до моєї світлиці зазирають папороть і розплющені очі африканських фіялок добридень! ти вже не спиш? готова вмерти за правду дати […]...
36. І. “Порозпліталися гірлянди…” Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну Піду всесвітом […]...
37. “Слід копитів занесло сивим димом…” Слід копитів занесло сивим димом, Упала гілка – лапа снігова, І вітром, невловимим і незримим, Гойдає омертвелі дерева. І тіні […]...
38. Цей вітер що перестрибує цей вітер що перестрибує цей дощ із довгим волоссям подати руку я випила плинну зорю на кожен мій палець сідає […]...
39. МОНАХИНЯ У чорний шовк старанно загорнула груди і спілість свого лона, щоб перейти холодно крізь життя: не знаючи, ні болю родження, […]...
40. “Я вірую в чуда. Вірую…” Я вірую в чуда. Вірую, Що виприснула вода В Мамартині зо скелі, Що снігом Діва Пречиста покрила Горб Санта Марія […]...