9. Ми надибали кинуту стайню

Related posts:

1. “коли вона спала…” коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала звикла до несподіванок як до сходу […]...
2. “Я комусь приснився…” Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]...
3. “Мови данина… Дивом…” Мови данина… Дивом Нотую у тон: О – соло гожо-голосо. Е – Лель, леле. А – Вада, гадав… У – […]...
4. 5. ВІРШОТВОРКА ВИСТУПАЄ В ТРИГОРСЬКОМУ Ну що йому твоя манірність, Велечериві словеса. Він знав поезії безмірність, В її піднявшись небеса. І що йому ці дзеньки-бреньки, […]...
5. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
6. ЕЛЕГІЯ Мов клен осінній – на опале листя, Дивлюсь і я на вижовклі листки. Чи то черленим дивом налилися – Чи […]...
7. Пастухи Вже вкотре сходяться до тісної кав’ярні щораз то сумніші пастухи з непевними голосами згадують як ламалась од вітру кошара ватри […]...
8. ЛЕДА у гаю алювію білого блискавицею каскадою світла зійшов лебідь бог-лебідь мене покохав залебеділи верби шуварі зашуміли і на коліна стали […]...
9. “Мій друже! Не можу казати Вам…” Мій Друже! Не можу казати Вам “Ексцеленціє”. Мудреці-португальці Кличуть мене “Vossa Excelentissima” Це – суперлятив. Не личить мені коло себе […]...
10. ЦІРЦЕЯ мудреці королі президенти… навіть стилісти й анахорети! (що розливають потоки сліз над червоною підв’язкою Марії Єгипетської) аркадами брів насмішками вихилясами […]...
11. “Душа обважніла, як жорна…” Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її […]...
12. ІЗОЛЬДА ДО ТРІСТАНА Ти не можеш приспати моєї туги, Годі найти нам округле щастя, Ми спраглі, як пісок пустелі, Ми – ті човни, […]...
13. ЕЛЕГІЯ Мов клен осінній – на опале листя І я дивлюсь на вижовклі листки, Що і черленним дивом налилися, І марнозлотицею […]...
14. Абрикоса … Було довго чекати до літа, А теплінь – враз мазнела крилом, Абрикоса, задумливо-світла, Розцвіла у садку за вікном....
15. “Мушлею йому споконвіку…” Мушлею йому споконвіку хотілося ліпитися до дна корабля Він ставав мушлею і ліпився дуже щільно що вже й не відірвеш […]...
16. “Останніх років київське кіно…” Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. […]...
17. СИВА ЛАСТІВКА Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]...
18. КРУТІ СХОДИ РОБІТНИЧОГО ДОМУ НА 4-Й ВУЛИЦІ В НЬЮ-ЙОРКУ Такий народився, такий удавсь, Душа плазувати не звикла. Він ще недавно на линві гойдавсь, Мив хмарочосам вікна. Обертом йшла йому […]...
19. ЕДІНГА чадо Оранти золоторунне! потуга крови тягне нащадків до колиски сонця ніхто не дбає про терня мандрів у днях самотніх щоб […]...
20. ПОПРАВКА ДО ЗАКОНУ У Нонни є законний чоловік Проте набрид за кілька років Нонні То ж Нонна звикла шастати убік. Аби поправку внести […]...
21. “Тоді ми зникли в лісі…” Тоді ми зникли в лісі… Кроків шість – і там твій сміх і крок! Слабого світла пучок з-між віт – […]...
22. “Втомилась доля й хоче відпочити…” Втомилась доля й хоче відпочити, на тінь мою лягла утоми тінь. Кресала камінь зволожнів… То чим би я міг спинити […]...
23. УКРАЇНІ Починаю найсвятішу тему, Вибираю найніжніші барви. Скільки світла в імені твоєму, Скільки в ньому доблесті і слави! У віках недолі […]...
24. НІЧ Я радо несу під білим крилом Свої скарби таємні: Камінні квіти невилитих сліз. (Як прибій регочеться в грудях). Розцвітає сузір’я. […]...
25. ПОКАРА ІКАРА На грізне сонце зазіхнув Ікар. О, не жалійте дивного Ікара… Повік його не спинить ярий жар – летить Ікар безкрилий […]...
26. “ТАК ДИВНО В СОСНАХ ВІТЕР КОЛОБРОДИВ…” Так дивно в соснах вітер колобродив, Вишумлювало ніжно так зело, І я збагнув, що в світ оцей приходив, Коли мене […]...
27. “Суцільні хмари обрій заступили…” Суцільні хмари обрій заступили, Лягла на землю безпросвітна мла. Здається, сонце вже не має сили І годі ждати світла і […]...
28. “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
29. ЄВРОПА Зрадлива й вірна ти, ненависна й кохана, Свята й обмацана руками королів, Я знов до тебе йду шляхами Чінгісхана, Сусід, […]...
30. ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...
31. “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
32. КОЛИСКА КОЛАСА Із доброчину Янки та Максима Та гостювалось добре в тім куті, Де Коласа колиска неспалима Гойднулась на вервечці золотій. Вона […]...
33. ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
34. ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
35. “Я Вас любив, а Ви ніколи…” (ТРОЯНДИ) Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов […]...
36. ВЕСНЯНІ ЕЛЕГІЇ III. СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ Сонце заходить, цілуючи гай, Квіти кивають йому на добраніч, Шепчуть, листочки зриваючи на ніч: – Не покидай, не покидай… В […]...
37. ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...
38. СЛОВО ВДЯЧНОСТІ БРАТАМ ЗА КОБЗАРЯ Кому – чини, мундири, еполети, кому – промінчик світла крізь пітьму… Спасибі вам, братове, за поета, за воленьку, даровану йому! […]...
39. СМОЛИСТИЙ СОНЯШНИКА ДУХ Смолистий соняшника дух, Що жовтим решетом вдивляється до сходу, Бо, як жертовник, день потух, І п’яно снить про теплу насолоду […]...
40. ШУКАЮ В ЗОЛОТІ КАШТАНІВ У ранки памороззю ткані, Що ніжно студять втомлене чоло, Шукаю в золоті каштанів, І золото в волосся уплелось. Остання гіркість […]...