16. По ранковому небу торочаться ангельські крила

Related posts:

1. “Слухай! Клянуся: орлинії крила…” Слухай! Клянуся: орлинії крила Розпущу ще раз і злину горою; Ше розжариться в грудях моїх сила, На лет зірвуся… Лиш […]...
2. МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
3. Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
4. ЗАПЛУТАВШИСЬ У БУДНІВ ПАВУТИННІ Заплутавшись у буднів павутинні, Дзижчу, безпомічно пручаюсь, Аж доки павук часу Не виссе кров живу, Тоді замовкну під склепінням смерти, […]...
5. “По небу блакитнім очима блукаю…” По небу блакитнім очима блукаю За думкою думку туди посилаю; Тону там душею, тону там очами Глибоко, глибоко поміж зіроньками. […]...
6. “Крила колон…” (Візія) Крила колон Ширяться в місяці, Інструментом музичним Площа сприймає твій крок. Мозаїчні веретенами В листяному атрії. Острів на Тибрі […]...
7. ЕДІНГА чадо Оранти золоторунне! потуга крови тягне нащадків до колиски сонця ніхто не дбає про терня мандрів у днях самотніх щоб […]...
8. БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА О. БОРКАНЮКУ …А він – стоїть на постаменті: “Візьми у наших гір снаги. Ми вибороли їх у смерті, щоб мерли наші вороги! […]...
9. “Хтось грає за лісом на скрипці…” Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То […]...
10. БАЛАДА ПРО САМОГУБСТВО Оті кити, запеклі самогубці, На берег кинулись з яких причин?.. Старий моряк у корабельній рубці Кректав, оцей готуючи почин: Схопити […]...
11. ЖУЧКИ Заграло юне сонце навесні, Збудило потайну світобудову; Прокинулися й ті жучки в стіні, Що слухають душі моєї мову. Я чую, […]...
12. КРИЛА (Новорічна баляда) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку […]...
13. ЗАКОН КРИЛА Хитнув нежданий вітер верховіття – і падає не землю пташеня. Воно крилят липких не розправляє, а падає, ще зовсім не […]...
14. КРИЛА СНІГУРА Не любив я ловити птахів… Я зігріти пташину хотів, накормити її, приласкати у гнізді веселої хати. Коли день у снігах […]...
15. “Час крила склав…” Час крила склав. Вітрів гонитви За яворами хмар не пружать… Коли ні спокою, ні битви, Поет, мов птах, за небом […]...
16. “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
17. “ніби два крила на щоки…” ніби два крила на щоки ворон кинув молодий очі темні: за два кроки не побачиш сам себе запитаєш скільки років […]...
18. “так упевнено маються крила у ворона” так упевнено маються крила у ворона так тримається певно за гілля рука цьому ж довгому дереву всохнуть від кореня а […]...
19. “Крила ночі світ закрили…” Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло […]...
20. “Все бурхливіші крила негоди…” Все бурхливіші крила негоди, І тривожніший все я, ждучи: Вік героїв величний надходить, І щоночі на небі мечі. І щоночі […]...
21. “Вимережить пісню – голубині крила…” Вимережить пісню – голубині крила, щоб у ній блакитно далечінь замріяла, щоб у ній заграло шумовиння трав, я слова таємні […]...
22. “Мужні прострелено крила…” Мужні прострелено крила Думі моїй молодій. Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій! Себе не жалів я для бою, Вина не […]...
23. Легко ніби помахом крила Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться кора зі […]...
24. “легко ніби помахом крила…” Назарові Кардашу Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться […]...
25. “Мій син малює крила літакам…” Мій син малює крила літакам, лелекам, диким гусям і орланам. Син крила домальовує квіткам – кануперу, любистку і катрану. Конваліям, […]...
26. МАНДРІВНИК Куди жене тебе воля, нестримний мужу? В твоїм волоссі клубляться дикі вихри, Негода карбує твоє обличчя, як скелі, Твої очі […]...
27. “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
28. БЛІДА ПАННА Приходь в кімнату озанавішену Бліда панно моєї уяви Приходь зажурена візьми силу нелічену Після чашки кави Розбий вазу на смерть […]...
29. ГЛЯНЬТЕ НА ШПИЛІ! Олімп добути йдуть великани – Гори від ружжя блискати стали, З гуком валяться зломи і скали, Б’ються з богами грішні […]...
30. ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
31. ХВИЛИНА День вийшов білою чайкою, Сонце впало, застрягши На шпилі базальтовім. Серце лопоче, як голуб на вітрі. Роззуєш будні, зашарієшся хусткою, […]...
32. З ВЕРХА НА ВЕРХ Романові Іваничуку Скінчився ліс. Іти стає все важче. Вже позначають кам’янисту путь Сосни гірської непролазні хащі, Яку гуцул жерепом зовуть. […]...
33. РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
34. МОВА Я по Києву ходив, Рідну мову чув аж двічі… То було в годину див у двадцятому сторіччі. Двадцять перший вік. […]...
35. Наш день – кільчення проростання наш день – кільчення проростання і колосіння ми – танцюристи бажаємо руками обняти небо в пошуках за невловимим райським птахом […]...
36. “Синок мій стомився, бо він – маля…” Синок мій стомився, бо він – маля. Прохає: “Візьми на руки!..” А навкруги велика земля Народжує день стозвукий: Стобарвно цвіте, […]...
37. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
38. “Де вільна і легка вимова…” Де вільна і легка вимова, Що тут колись звучала скрізь, Щемка, прониклива до сліз І зрозуміла з напівслова? Тепер вона […]...
39. “Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...
40. “Мій дід вівчарив…” Мій дід вівчарив, Про війни гуторив із зятем, Вірив у чари Й до чарки був завзятий. Викохав чотирнадцять дітей І […]...