“Прицокало, прибилось, притекло…”

Related posts:

1. “Чого ти, ялинко, прийшла…” Чого ти ялинко, прийшла У гомін і клекіт майданів Із гаю, що біля села, Із білих снігів і туманів? Стояла […]...
2. ТЕЛЕФОН На этом диком страшном свете Ты, друг полночных похорон, В высоком строгом кабинете Самоубийцы – телефон! Асфальта черные озера Изрыты […]...
3. ВЕЧІР За вечір сонце закотилось, А захід ще горить і сяє. І день за днем іде й минає, Й життя минає, […]...
4. ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
5. Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
6. “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
7. Я позвонила вам в ночь Я позвонила вам в ночь. Зачем мой палец Крутит диск телефона? Зачем я боюсь тишины? Как это просто – Сказать […]...
8. “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
9. ЗИМА Кравці лисицям хутра шиють, вітри на бурю грізно трублять. О боже, стережи в завію і людські, і звірячі кубла. У […]...
10. ІДЕАЛЬНА ПАРА Закохалась люта кобра В молодецького вужа. Бо у нього серце добре Й дуже лагідна душа. Пожили душа у душу Може […]...
11. МАРІЯ На базарі рученьки ісклала, В білій хустці, в сірім піджаці, На хлібину голову поклала, Задрімала в хліба на щоці. У […]...
12. СТИХІЙНА РАДІСТЬ Їх дві сестри. Одна – сміється, А очі снують проміння в чорну воду, Наче сонце у весняну повінь. Така задумлива […]...
13. ЧЕКАННЯ Десь він згубивсь у степах, у вселенській завії. Так от… пішов. І по ньому – лиш вітер і сніг. …Жінка […]...
14. ТЕЛЕФОННЫЙ ЗВОНОК Резкий звон ворвался в полутьму, И она шагнула к телефону, К частому, настойчивому звону. Знала, кто звонит и почему. На […]...
15. “Шкода, що Ви не звичайний прочанин…” Шкода, що Ви не звичайний прочанин, Що, невпізнаний, може сушити Панчохи на історичній колоні У Форум Романум. Я радо пішла […]...
16. КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...
17. Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
18. Із вершини Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]...
19. СТАРИЙ ДУРЕНЬ Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та […]...
20. “Гей, за дальнім небосхилом…” Гей, за дальнім небосхилом, Де громи ревуть, Їдуть хлопці наші милі У далеку путь. Приспів: Гей, гей, гей, дорого дальня, […]...
21. ПРАДІД Космач іноді видається мені древнішим від Києва… А в якому столітті загублене його заплічне мале село, де з прадіда всі […]...
22. “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
23. АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...
24. МІЙ ДУХ БУНТАРСЬКИЙ Скажи, яку, Іудо, плату За голову мою береш, За скільки мічених, проклятих Срібляників ти продаєш Моє життя твоїм хазяям У […]...
25. “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
26. Якщо ти хочеш Душу зберегти Якщо ти хочеш Душу зберегти, Не дати вмерти їй вiд суму й болю, Роботою рятуйся i любов’ю. Душа не може […]...
27. СТАРИЙ РИБАЛКА Серед моря човен без вітрила І старий рибалка на човні. І полоще чайка в сонці крила, І згубився берег вдалині. […]...
28. “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
29. “О мастаки пристосувати крок…” О мастаки пристосувати крок! Де треба – рачки, де зручніше – плазом. Посеред ребер, серця білих крокв, фатальна опечатка протоплазми. […]...
30. “У заполярному тумані…” У заполярному тумані, Де спомин душу холодить, На піднебесному вулкані Прозорий велетень сидить. Він сам – туман чи, може, гало, […]...
31. РОЗМОВА З ФІЛОСОФОМ ПО ДОРОЗІ З ГАНТЕРУ Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? […]...
32. ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, […]...
33. СВІТЛЯЧОК Світлячка, що в травах мерехтів, Обережно вніс я до світлиці. Вимкнув світло, але він світиться В кам’яному брані не хотів. […]...
34. ГОЛОС В ТЕЛЕФОНЕ Раньше был он звонкий, точно птица, Как родник, струился и звенел, Точно весь в сиянии излиться По стальному проводу хотел. […]...
35. “Треба прокидати стежки…” Треба прокидати стежки, Л то подумають Не хочу, Щоб до мене гості ходили. Узяв лопату, А синички – на поріг, […]...
36. “Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло…” Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло, Бичів йому мало, і мало нещасть, щоб смирити, Все прагне безоглядно стрічні жінки […]...
37. СМЕРТЬ ПІДКОВИ Втискалась Руська тихо і непевно на спрагнений видовищний майдан, в строкате радістю і гнівом пекло, до злого полиску кайдан. І […]...
38. МАЗЕПА XII А час летів і днів підкови Губив, як зорі – блиск в траву… І Самойлович сумнобровий Віддав Мазепі булаву, І […]...
39. ДО УКРАЇНИ Через мокру осінь чи сумну завію, Крізь невідворотність чи похмурий день, Я іду щасливий і в душі лелію Для Вкраїни […]...
40. ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...