“Поїхали на Сквиру, на гриби…”
Поїхали на Сквиру, на гриби,
На свіже слово, на меди на темні,
Поїхали за тінями орди,
Що вічно юні, вічно і зелені.
Де дядько крише підсвинкам буряк,
Де тітка гусям – гиля, гуси, гиля! –
Де жовтими свічками коров’як
На наших на козацьких на могилах
Цвіте і плаче жовтими слізьми,
Очима жовтими – одна-єдина квітка!
Любове дорога моя бездітна,
Моя удова, вибачте, – це ми.
Ми карасів наловим до обіду,
У балачки полізем як на те,
І так поїдемо, і зникнемо без сліду,
Що й коров’як на нас не зацвіте.
1977
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- СКІФСЬКА КОЛИСКОВА Колесо котить себе. В голосі колеса сухо. Степ даленіє в рябе, Дихає спеченим духом. Дим засина з колоском, Сплять жеребці […]...
- “За сірим тлом холодного вікна…” За сірим тлом холодного вікна Лежить дорога, що веде до тебе. Моя любове і моя потребо, Наповни душу силою вина! […]...
- “Тихенький дощик – на гриби…” Тихенький дощик – на гриби, На затяжну негоду. І п’ють з джерельця голуби Джерельно-чисту воду. Ліс над озерцем – наче […]...
- ПРОВЕСНА Вихрує десь хурделиця лиха. Та вже стернею й талим снігом пахне – То дужий вітер з-над лиманів тягне Й грудьми […]...
- “Зупинилась тиша тиха і незбудна…” Зупинилась тиша тиха і незбудна, Зупинився в небі вечоровий дим. Не спинись лиш ти, любове моя трудна, Трудним світом білим […]...
- “Осінній теплий дощ. В такий ростуть гриби…” Осінній теплий дощ. В такий ростуть гриби. Та листопад… Стоять дерева голі, Лиснять – як (чорні) мармуром гроби. І сум, […]...
- ПРИЛЮБНИЙ МАНДРІВНИК (Розділи з поеми) *** Юне і старе Не знаходять згоди. Юність – буйна втіха. Старість – мудрий стрим. Юність – гожий ранок. Старість […]...
- “Любове, творчости наснаго…” Любове, творчости наснаго, Веди людей до Каджураго, Нехай у камені уздрять Палання тіла, раю благо. Нехай розпалений самець Оголить пристрасти […]...
- ЗЯТЬ Війна кінчилась. Значить, маєм право Знять із вікна затемнення, Привчать Себе при гулі самольота – браво Держати голову, рівнятися направо, […]...
- “Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...
- “В голові під тюрбаном часто…” В голові під тюрбаном часто Не знайдеш мозку, Інод під короною Нема короля, Не під кожною рясою Помітиш монаха. Тому […]...
- ОСІНЬ Жовтими думками пахне осінь, як листки, летять з дерев пісні: йдуть жінки – грудьми напроти вітру – босі, жовті спомини […]...
- ПРОПОВІДЬ ДО РИБ До карасів, до коропів і до дельфінів, до всіх братів з солодких і солоних вод: – Ви не давайте нам […]...
- “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
- ПОКЛИЧ МЕНЕ, ЛЮОВЕ Поклич мене, любове, на межі Мого життя іще раз за собою, Нехай душа в крутому віражі Зайдеться неспокійною жагою. Я […]...
- СПОГАД ПРО 60-ТІ Блукаю босим по росі, Ловлю у річці карасів, Серед квіток, поміж зела П’ю воду прямо з джерела, Дивлюсь кіно, читаю […]...
- СКІФСЬКА БАБА Ми тебе поставили на виднім – Це не там, де ти була колись! – Нагаласувались по обіді, А по чарці […]...
- ГРАД На Україні град – так радіо сказало. Я ж те на свій копил зобразити берусь: Націлившись на Буг, сичить вогняне […]...
- ЛУНА Поїхали туди, де рідне поле, і ліс, і річка, й місяць на воді на стьожках хвиль, немов мала дитина, гойдається […]...
- СОСНА З вітром весняним сосна розмовляла, Вічно зелена сосна. Там я ходила і все вислухала, Що говорила вона. Ой, не “зеленого […]...
- ЧИТАКА Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну […]...
- ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
- ВІЛЬХИ Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До […]...
- ЕЛЕГІЯ ТРОЯНСЬКОГО ВИНА Не клявся – не зрікаюся: люблю… Моя любове, все уже минуло, І надто пізно лізти у петлю І зазирати в […]...
- “Яке яскраве призахідне сонце…” Яке яскраве призахідне сонце… Та одіж червона (як мак!). Наша любове на схилі… Сон це? – Ні, то зоря, вписана […]...
- ПІСНЯ Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко ще й з верби пригубив дудку. […]...
- ПРОТЕСТ Вибачте всі, хто лежить під хрестами, герої і не герої.. За мою повносилу радість, за моє торжество повнокровного існування, за […]...
- ТРИПТИХ ПОЧУТТЯ 1. В’язень в коханні, в солодкім стражданні, муки мої, як вино, втіходайні. Змішана пам’ять з духом весняним радість приносить та […]...
- “У жовтім колоссі…” У жовтім колоссі живуть птахи із жовтими крилами яких немає в жодного птаха Повіє вітер птахам захочеться полетіти зніметься усе […]...
- “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
- ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
- “На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...
- 07. ДОЩ В морях з шафіру плюхкають краплини, хлюпочуть срібні краплі в сріблі рік, і гребінь вітру чеше їх відвік, і сонце […]...
- ОСІННІЙ ВІК Ятрить очі неслухняне, посивіле пасмо кіс… День дівочими піснями відплива за синій ліс. Прощавай, гірка любове! Гасне сонце на лиці. […]...
- АСКОЛЬД Цілий день в піднесенім настрої В штучних рухах на блідім обличчю Цілий день хтось плакав що не має зброї Не […]...
- “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
- РОЗПОВІДЬ КАТА найсмішніше те що вони дивуються не один рік пожили серед блатних мусили б хоч трохи розуміти звідки ноги ростуть а […]...
- МОЇ РОВЕСНИКИ Моїх ровесників так мало. Де вони? Куди поїхали? Куди пішли на прощу? Мовчи. Розвіялись, як листя восени, Сховалися в траву […]...
- ХОДИТЬ ОСІНЬ Чахне літечко старе в нетрях несходимих. Сипле золото з дерев осінь-невидимка. Прокидається сова – хтось траву толочить. Може, мавка лісова, […]...
- СМЕРТЬ ГЕТЕ Відчини, мій Фрідріху, вікно, хай погляну на широкий світ. Бачу чорне незбагненне дно, а над ним золототканну сіть. Привиди кружляють […]...