Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Душа наїлася та бреше…”

Душа наїлася та бреше.
А бреше як! І те і се.
Що вуж, мовляв, корову ссе,
А відьма жінці косу чеше.

Мовляв, каміння – це вода.
Нещастя – щастя. Радість – горе.
Зажура – сміх. А сміх – біда.
Зозуля – півень. Капля – море.

Що бороною розум чеше
Цей вічний час в ім’я доби…
Душа наїлася та бреше.
А бреше як, не доведи!..

1960

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Душа наїлася та бреше…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА