Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВЕСНА

Пам’яті сестри Наталки

Чом мертві по плачуть, не стогнуть –
може б, скаргу почув я від тебе хоч раз!
Під білим сіюм твоя могила
і в ній ти з осені лежиш.

Устану – думала – води внесу,
піду на буряки – по нолю –
і заспіваю, братики,
й наплачуся уволю…

Брунчать бруньки над водою, водою,
йде весна зеленою ходою!
Не женіть потоків, вітри,
не будіть моєї сестри!

В неї ж руки вже розпались,
засміялися уста.
Ой як тепло! Ой як душно!
Ой як хочеться устать!

[1923]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

ВЕСНА - ТИЧИНА ПАВЛО