“Квітчастий луг і дощик золотий…”
+ Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]
+ Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]
+ Коли йде дві струнких дівчині – ще й мак Червоний в косах – – десь далеко! молоді планети! Пливуть. […]
Вже славлять, співають нове ім’я. (Ave, Maria, Калино моя!) Іде і сміється: життя! квіток! Сонце на скрипку, хмарки у танок. […]
Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають, Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза (Вітри лежать, вітри на […]
Темний ліс, стежина біла: чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: хтось її зламав і […]
– Кохана вмерла. – …І ти заходиш, сонце. Де ж відрада Нам, бідним? Смерть і тут витає. Он хтось розкурює […]
А я у гай ходила по квітку ось яку а там дерева люлі і все отак зозулі ку ку Я […]
Я люблю казки чудові, Я кохаю сни прекрасні. Ах, мені від їх розгадок Насолоди повсякчасні. Я люблю їх завжди слухать, […]
Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]
Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]
+ (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]
Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), за чорними хмарами мільйон […]
І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце […]
+ На культурах устього світу майові губки Поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – Електричні ліхтарі. А в селі […]
Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]