ЇЇ СТАН

Related posts:

1. ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...
2. РАННІЙ ВІТЕР Крилатий вітер, дужий вітер, що зорі, листя й ластівки несе, сп’яняє серце. Ех, летіти в зелений квітень, в синь пісень! […]...
3. КОРОЛІВ ЦВІТ Королів цвіт З-за тину виглядає, Головою хитає: – Дівчино, дівчино, Кому тонку сльозу прядеш Та на дно криниці кладеш? – […]...
4. “В холодну сплячку, в стан анабіозу…” В холодну сплячку, в стан анабіозу Не запливай, мій друже, не впадай. Осліпне світло і поглухнуть грози, Бо все на […]...
5. БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
6. ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
7. НА ЛІСОВОМУ КОРДОНІ Шумлять на вітрі сосни вікові, Ані на мить не замовкають птиці. Вузенька стежка в’ється у траві, Протоптана в долину до […]...
8. “Коли звалив міцний Геракл у пил Антея…” Коли звалив міцний Геракл у пил Антея, Як вітер валить повний колос до ріллі, – Вдихнула моці в груди сина […]...
9. “Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі…” Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір… Так це було спочатку: ніч і зойки […]...
10. “Степові стежини. Путівниці…” Степові стежини. Путівниці. Синь і сонце. Небеса і птиці. Білі села, наче острівці Омиває океан пшениці. Степове безмов’я. Далина. Одинока […]...
11. ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, […]...
12. ШИНОК Поміж дубів, де ходить холодок І сяє сонцем ягода рум’яна, Кружляє кухоль від шумного рана, Як на гармані кам’яний коток. […]...
13. ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
14. Вечір (“задивляємося в криницю”) задивляємося в криницю щоб нічого не думати задивляємося в криницю яка наших вчорашніх облич не пам’ятає тільки сьогоднішні власні очі […]...
15. “Меди та пахощі живиці…” Меди та пахощі живиці. Цвіте прозорий вертоград Край непорочної світлиці, Де Божий сад Марії сниться І кедрів патріарший ряд. Минає […]...
16. ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
17. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...
18. ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...
19. ОКСАНА І спродалась, й скупилась, та й додому, Окрай дороги стежкою собі… А на обличчі тихомолодому Цвітуть два маки тихомолоді. В […]...
20. ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...
21. “Переночуй мене, вишневий саде…” Переночуй мене, вишневий мій саде. Т. Шаповаленко Переночуй мене, вишневий саде, Бо це моя остання в світі ніч. Бо завтра […]...
22. “На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...
23. “На березі ріки прив’язані човни…” На березі ріки прив’язані човни, Хатина лісника з віконцем до криниці. Кудлатий пес лежить у затінку сосни, І тишу вікову […]...
24. БЕРЕЗЕНЬ Дотлівають на дубі торішні листки, як жар-птиці сумні – дотлівають. Плачуть в сніг тумани. Кришталеві струмки оч пролісками промивають. Ще […]...
25. ДОЛЯ Вічно дихає море. Чую бризки на лицях, – Вітер їх стер. Коли переллєш свою синь, Згасиш страсну жагу В криниці […]...
26. “Як заграли мені цимбали…” Як заграли Мені цимбали перший раз На першій забаві, На першім танці у неділю,- Очі легінів Засиніли росою На білих […]...
27. “Ти відійшла – допоки я збагнув…” Ти відійшла – допоки я збагнув і спалахом розлуки всю об’яснив. О руки-злюки, о які прекрасні були осмути, у які […]...
28. БАЛЯДА ПРО ЖІНКУ В ЧЕРВОНОМУ Ішла жінка в червоному Жалами диких кропив. Висохла поруч криниця, Небо гарчало собакою За тином, що шкірив зуби: Ганчірка дороги […]...
29. НАРОДИНИ ІДЕЇ За вікнами пливе ніч тиха, та тиша сутінками диха, сидить в кімнаті при столі, десь, мов сичі, сичать жалі, далекий […]...
30. “На річку тінь верби лягла…” На річку тінь верби лягла, Ворушить вітер віти. Рибальський човен в два весла Тією тінню вкритий. Від річки – стежка […]...
31. Подражаніє сербському Наїхали старости Й молодик за ними; Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти; А я в його, молодого, В […]...
32. ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
33. “Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене…” Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене, Вітер спомини звіє по мені, Мов скиталець блудний, човен мій пожене, Гей, на […]...
34. КУПЕЦЬ І блиснули на сонці ножі, І метнулись червоні обличчя, І упав на пісок, і лежить, І, байдужий, помстити не кличе. […]...
35. “За чим зітхає гай…” За чим зітхає гай, Про що співають птиці? Попробуй розгадай Одвічні таємниці! Чому течуть річки, Але не витікають? І падають […]...
36. “Схилив я голову і йду поволі…” Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. Навколо осінь. Надо мною Кружляють квіти золоті. Безмірна тиша. Спів […]...
37. ЛІЛЕЇ Як олеандер теплого села В юдейськім краю миртів та ірисів Цвіла Марія біло та рожево, З волоссям темним, як гречаний […]...
38. ТРИ ФРАГМЕНТИ “СЛОВА” 1. Криво летять ратищ іглиці. З хмари латать віщиві-птиці. Чорною гиччю дими ріжуть обрій. Хижо кигичуть птиці недобрі. 2. З […]...
39. ВІДСТАНІ Літак піднявся у небо: З висоти дерева – як водорості. З Місяця сфотографовано Землю: Кулька, що обертається. Здавалось, він гарна […]...
40. “Якось-то йдучи уночі…” Якось-то йдучи уночі Понад Невою… та, йдучи, Міркую сам-таки з собою: “Якби-то,- думаю,- якби Не похилилися раби… То не стояло […]...