Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вони пройшли лункою ряснотою…”

Дружині Вірі

Вони пройшли лункою ряснотою
В моїм, як вирва, несвятім житті,
Та не скрасили сліду за собою –
Минальний дим у барвній многоті!

А нам з тобою, люба, довелося
Всього зазнати – холоду й вогню.
Твоє русяво-золоте волосся
Я часто гладжу і себе п’яню.

Поглянь довкола, – йдуть угору діти,
Рославий син і донечка струнка.
Ще довго жити й довго молодіти
Твоя турботлива ясить рука.

Дивись, як сяйво півночі безкрає
Нам, нестаріючим, несе привіт.
Моя любов загравою палає,
Як не палала за юнацьких літ.

1962

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Вони пройшли лункою ряснотою…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)