Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Така велика, світова жальба…”

Така велика, світова жальба!
Куди подівся імпет України?
Ще й досі в круг кривавої махіни
Веде народи брежнєвська ганьба.

То спалахне визвольна боротьба,
То знов пригасне, наче крик чаїний.
Допоки ж буде покіт кураїни
Служити символом, немов жалба?

Не мавши дому, просяться у прийми
Смутні вигнанці, їм хоч душу вийми.
І це колоситься вже триста літ.

Гай-гай, безбатченки! На втікачеві
Не блиснуть, скільки не полохай світ,
Свободоносні панцери крицеві.

Переяслав, 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,75 out of 5)

“Така велика, світова жальба…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)