Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Стають повільніші бажання й рухи…”

Б. Антоненку-Давидовичеві

Стають повільніші бажання й рухи.
Не має твердости рішучий крок.
Через останній серця жолобок
Тече медами насолода скрухи.

Де ви, буття вихрасті завирюхи?
Де буйний проливень, що рвав місток?
Невже з-під сяйва провідник зірок
Спадати вниз, де мліють мляві сплюхи?

Нуртує думка, що круглила лоб
І сторожила успіхи й поразки;
І ще зоріє, що там не було б,

Якась мета нездійсненної казки,
Що смолоскиповим двигтить вогнем
Над ніччю довшою й коротшим днем.

11 грудня 1983 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Стають повільніші бажання й рухи…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)