Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЕМІГРАНТСЬКА ПІСНЯ

Є на світі такі волоцюги,
Що не вірять ні в Бога, ні в чорта,
Що залюблені в прапорні смуги
Кораблів океанського порту.

До якого причалу прилинуть,
Як не мають нікого на світі?
Їм однаково – житимуть, згинуть,
Тільки б дальні стрічати блакиті,

Побувати в заблуканих лонах,
Там зазнати і щастя, і горя
І загинути в хвилях солоних
Білопінного синього моря.

Але ми, що змарніли з відчаю,
Не того бредемо по чужині.
Не покинули б рідного краю,
Якби воля була б батьківщині.

І на бруку, де повідь весела
Велелюдні справлює забави,
Увижаються неманські села
І вогні портової Лібави.

1914

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

ЕМІГРАНТСЬКА ПІСНЯ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)