ШУМ ПОЛІВ (“Над Кобзарем”)
Поля мої! Суворі таємниці
Я відчуваю в плескоті хлібів –
Здається, сотні змучених рабів
Звели до сонця стомлені правиці.
Зелений подих теплої пшениці
Доносить розшум Кобзаревих слів.
Любов і ласка, ненависть і гнів
Спалахують в рядках, як блискавиці.
Скорбота матері, і сльози немовляти,
І задуми безпомічно-крилаті
Шукають – не знаходять берегів.
Тут правда з кривди злускала облуду,
Щоб розказали нам з віків минулих люди
Історію насильства і батогів.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- ЧОРНИЙ ТРИПТИХ Мужчини і жікни з більмом блукання на очах приходять і шукають у моїх рядках шляхів для їхнього життя. Мужчини що […]...
- “Кому сьогодні не до первородства…” Кому сьогодні не до первородства, не де свідоцтва роду на землі? Як не крути, збуваються пророцтва: й погублені, й голублені, […]...
- “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
- “Десь є там яр у глибині полів…” Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім […]...
- “З полів хрущі сипнули на село…” З полів хрущі сипнули на село, Терпким вином березовим сп’янілі, Шумлять їх крила в теплій заметілі, Летять хрущі, як хмара, […]...
- “Не шукайте її у вогнях смолоскипа…” Не шукайтей її у вогнях смолоскипа, Ні в надхненні юрби, що напружує біг, – Ваша правда лежить, як розведена скиба, […]...
- БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
- “Я люблю по неходженый стежці ходить…” Я люблю по неходженій стежці ходить, А протоптану – промину! Я люблю бездоріжжя шукать і відкрить І непізнану далину. Як […]...
- “Заклечає травень військкомати…” Заклечає травень військкомати, Новобранці встануть на зорі. І заплаче на прощання мати, Як одвіку плачуть матері. То дарма, що мирно […]...
- “Колосом стигне слово…” Колосом стигне слово В долах і на горбі. Жовтих стеблин розмово, Не шепотіть тобі! Дзвонять серпи і коси, Важко скриплять […]...
- ПРИЛЮБНИЙ МАНДРІВНИК (Розділи з поеми) *** Юне і старе Не знаходять згоди. Юність – буйна втіха. Старість – мудрий стрим. Юність – гожий ранок. Старість […]...
- “Ні, не хочеться з кривди вмирати…” Ні, не хочеться з кривди вмирати, ще ж бо осінь, мов чиста вода. Як лишити Вкраїну і знати, що вона […]...
- ЗАПЛУТАВШИСЬ У БУДНІВ ПАВУТИННІ Заплутавшись у буднів павутинні, Дзижчу, безпомічно пручаюсь, Аж доки павук часу Не виссе кров живу, Тоді замовкну під склепінням смерти, […]...
- ЯК ТУЖИТЬ ТРЕМБІТА Співцеві “Швейцарії” Як тужить трембіта, як грають отари, Як срібно дзвіночки ридають! Як квилить узлісся, як плачуть флояри, Як ревне […]...
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- “Споважніли поля. У лункій порожнечі…” Споважніли поля. У лункій порожнечі Лісосмуги кричать голосами останніх птахів. І такий над землею високий і лагідний вечір, Наче місячне […]...
- ІСКРИ МЕНЕ – Імпровізація І знову години. Я лежу у високих сухих шуварах самоти. Я лежу в очах юнаків, що молодими померли, і в […]...
- Я ВЧОРА СТРІВ ДИТЯ БІЛЯ ВОРІТ Л. Вишеславському В моїм блокноті слід ще мирних днів: Адреси друзів, задуми безхмарні… О як би я, о як би […]...
- СЕРЦЕ – Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на […]...
- В ГОДИНУ СУМЕРКУ Заснуло все, лишень часами Озветься плач трембіти з лугу, І чорний сумерк йде полями, Веде за руку скорбну тугу. Ідуть […]...
- “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...
- СТАРОВИННИЙ ГЕРБ ПАРИЖА Ще раз одвідав я Карневале – Музей історії Парижа-міста. Багато експонатів там… Але Запав мені у пам’яті туриста Парижа старовинний […]...
- N. N. (“Сонце заходить, гори чорніють…”) Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний […]...
- МЕЖИРІЦЬКІ ГОРИ Гори – Як груди матері. Коли втомлять Далекі шляхи, Нахолодить Буденна утома, Прийду до старого Межиріча, Прихилю свою голову До […]...
- ПРАВДА – Скажи мені, моя мила, Де місяць днує, А я тобі скажу правду, Де правда та є. – Хіба в […]...
- “Ще назва є, а річки вже немає…” Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви. І […]...
- МІСЯЧНА СОНАТА Шовковим руном здовж небозводу Пливуть, снуються сріблисті хмари, А поміж ними, омлілий з ходу, Блукає місяць і сіє чари. На […]...
- ГОЛОВА Він зроду поля власного не мав, Чиє ж оце лежить, як кремінь в спеку? Лан білі крила важко підійма, Пониклий, […]...
- ВІЧНО ЖИВА А мова не корилася царю – ані царю, ані його сатрапам, з орлом двоглавим[1] стаючи на прю[2], що брав її […]...
- ЗАСПІВ Коби я мав якісь надлюдські сили І володів огнем пророчих слів, Я б створив усі давні могили І воскресив усіх […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- ТРУНИ У ГАЯХ Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть […]...
- “Пролились небесні сльози…” Пролились небесні сльози На сріблясті верболози. На зелені лопухи, На цей досвіток глухий… І привиділось у сні: Обмолочується сніп, – […]...
- “Зоріти ніч і бути з вами…” Зоріти ніч і бути з вами, холодно-росяні поля, і слухать, як гуде з нестями і стугонить вночі земля… Як в […]...
- ГОЛУБА ШАЛАНДА Де тебе шукать в широкім світі?.. …………………………………………… Грало море, пінилась вода. Край шаланди закидала сіті Дівчина, рибачка молода. Підвела гарячв […]...
- “Рятуй нас, Боже! Змий облуду з душ…” “Хочу, щоб ви були мудрі в доброму, а прості в злому”. Апостол Павло Рятуй нас, Боже! Змий облуду з душ, […]...
- Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
- “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
- “Квітки з сльозами…” Квітки з сльозами, Сльози з квітками Не розлучаються, сестро, ніколи. Скроплюють сльози Пишнії рози, Свої розкішні величні престоли. Благоухають, Землю […]...
- ПРИРОДА Все так цвіло, як має бути в квітні; Ми думали, що врожаї зберем, Та сніг упав на крони малолітні, Зламався […]...