ЖДАНЬ

Related posts:

1. “Догорає вечір за рікою…” Догорає вечір за рікою, Де стояла Запорозька Січ. В небеса всевладною рукою Висіває перші зорі ніч. Сходять зорі, мерехткі, як […]...
2. БОТАНІЧНИЙ САД Танок ліян і вибухи алое У прадень раю. Пальми – вранішні віяла, Роздмухують жар квітів. Восковий золотодощ Сталактитом скапує у […]...
3. УЛИЦЯ Сьогодні знов піду на її вулицю Буду чекать і мріять колисанок Сьогодні ніч безкрила зорі туляться І такий бездумно-ласкавий світанок […]...
4. “Я світ увесь сприймаю оком…” Я світ увесь сприймаю оком, бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Люблю слова […]...
5. Я КЛИЧУ ТЕБЕ Той сад, і ніч, і зорі – де вони тепер? Згадай, як весна цвіла, зі мною ти рада йшла. А […]...
6. Забыть так скоро, боже мой Забыть так скоро, боже мой, Все счастье жизни прожитой! Все наши встречи, разговоры, Забыть так скоро, забыть так скоро! Забыть […]...
7. “Ми підем, де трави похилі…” Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За […]...
8. ОСІННІЙ ШУМ Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси […]...
9. ГАРМАТЧИК Попереду, золотом розтопленим – Неминучі і жадані дні. …Ще поїду хлопчиком захопленим На смішному волохатому коні. Буде небо синьо-оксамитами І […]...
10. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
11. НОВИЙ РІК Роки стають відбулими, кожний опівнічно 31 грудня. Людей проймає жах, вони спішать, кожний розминається з собою, губить відображення дитини і […]...
12. ОКСАМИТОВИЙ ДЗВІН Осліпи мого звіра заголеністю ніг Гіпнозом променевих недоторкань Я не підійду – ні Коли скажеш: – встань! Стомленість і вимученість […]...
13. “Лошиця з дикими і гордими ногами…” Лошиця з дикими і гордими ногами, Із нізднями рожевими на сонці І матово-темнавими вночі, Лошиця із мінливими очима – То […]...
14. ЯЛИНКА Далекі дні, похмурі дні Розвіялись, як дим. Та не забудь тих днів мені, Коли я був малим, Коли у панському […]...
15. Я ХОЧУ Я хочу кожний день все слів нових Нових нових пісень ідей нових Я хочу кожний час новожиття Горіть палать в […]...
16. “Теплим літом з пахощами вітру…” Теплим літом з пахощами вітру Ми в зелену вписані палітру, Де говоримо з тобою не словами – Поглядами, дотиком, устами. […]...
17. ВУЛИЦЯ ВРОЖАЙНА У хмарах синього бузку іду своєю Слободою. На рідну вуличку вузьку спішу ходою молодою. Киває вуличка мені димком пахучої сушарні. […]...
18. Вечір (“День відходить, кудись поквапившись”) День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші білі-білі, немов зима. Три зорі, мов тугі […]...
19. ДО ХОЛОДНИХ ЗІР Накрита неба бурим дахом, мов бронза, ніч тьмяніє й стигне. Як вбиті в ніч горючі цвяхи, холонуть зорі в сині […]...
20. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ сліпне небо, а будинки прозрівають як сумно числити зорі, мокрі, що втікають із пальців чому я сам, із льодовими руками? […]...
21. ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
22. “У сіро-жовтому камені…” У сіро-жовтому камені Кубляться хижі орли, Зійшли перші квіти На скелі Пітії. Кітерон зносить мед і отари, Салямінська затока Міниться […]...
23. ЗАСПІВ. Збірка “Досвітки” Удосвіта встав я… темно ще надворі… Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі… Дивуюсь, […]...
24. “Кожний атом, атом серця…” Кожний атом, атом серця Оберну я в слово, в згук… О, яка велика вийде Повість радощів і мук! Кожний ніжний […]...
25. ТИ ІДЕШ Ти ідеш. Ти ідеш, за тобою Мої мислі, як тінь, поступають, Вони правлять твоєю ходою, Куди ступиш – твій крок […]...
26. ХАМЕЛЕОНИ До влади йдуть споживачі й банкіри, Що їм дала природа дивний хист Міняти кольори своєї шкіри – Був як рубін, […]...
27. ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне…” Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари Безчисельним шовком. […]...
28. ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
29. “Гніздо лелече. Осокір…” Гніздо лелече. Осокір. Стежина до криниці. І повен пахощами двір – Квітують чорнобривці. Дивлюсь – і погляд відвести Мені від […]...
30. СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
31. ВЕЧІР Вже яблуко лискуче вдяг мороз У шубу, мов брусницю чи морелю. Виводить вітер в комині новелю, І охкають кути старі […]...
32. “Коли ми буваємо вдвох…” Коли ми буваємо вдвох (хай буває це дуже рідко), коли я своїми пальцями обіймаю пальці твої (перехожі, напевне, заздрять: на […]...
33. В ТЕАТР Хутко йти в театр і заправляти скрипку Мовчати цілий вечір між натовпу з колегою Ах я буду цілий вечір уявляти […]...
34. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
35. ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
36. НА ДАЧІ Дружині Мені з тобою добре як ніколи. За вікнами осінній дощ шумить. І коли міг би – зупинив би мить, […]...
37. ПІДЗАМЧЯ Притулене тут під горою – Спокійне Підзамчя усе. Лиш вітер стрімкою рікою І хмари, і зорі несе. В хатках порушаються […]...
38. “Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні…” Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні, Який тягар з нас кожний ніс! Моря б повстали з наших сліз, […]...
39. ІЛЕМ Сонце низько, вечір близько – Куда я зайду? Де я, в кого “Добрий вечір”, Привіт де найду, Є хатина при […]...
40. “Колись ми тут любов’ю пломеніли…” Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]...