ГОЛОД
Нагодуйте мене, зогрійте!..
Підійміть з очей моїх
перевесла побряклих вій!..
Ви налякаєте мене крихтою хліба,
а я вас бліддю своїх повік.
Я північний, муругий вовк,
владар безмежних, сухих степів.
Я підковою спеки весь хліб потовк
і вночі над мерцями вив.
Я завернувся в подерту ковдру,
мов римський патрицій у тогу,
і мені страшно зимно в ноги.
О, сонце!
Я хочу потертися спиною
об твоє гаряче обличчя,
і мого подиху холод
дійде до самого серця і глибше.
Я завернувся в подерту ковдру,
мов римський патрицій у тогу,
я владар всесвітній:
– Голод.
ЖАРИНИ СЛІВ (вибрані поезії). Харків. “Книгоспілка”, 1925.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
- “Завтра випаде дорога…” Завтра випаде дорога. Ковдру з кемела старого ти відкинеш. Наші ноги розплетуться, як коса. Ми не знаєм, що втрачаєм. Губи […]...
- 2. ГОЛОД 51 Підлото скверни! Твій мерзенний вид І хижий зір за млою окулярів Мені, як мотлох, до нуди набрид, Що я […]...
- ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ ПУШКІНУ В ОДЕСІ Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в […]...
- МЕНІ НЕ СТРАШНО Мені не страшно, не страшно, Боже! Шо я, гей трам, без сили, Упаду з зойком на смертне ложе, На зимне […]...
- ТРИ СИНИ Приїхало до матері да три сини, три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, другий за багатих. а […]...
- ВЕСНА На зими нескінчену поему Упала, розтала веснинка – Перша тема На останню білу сторінку. Іду поважний, похмурий і мрію Про […]...
- “Страшно зустріти смерть…” Страшно зустріти смерть. Страшно – не будьмо лукаві, В славі там чи в неславі – Страшно зустріти смерть. Страшно безсило-малим […]...
- ЗАЛІЗНЯКОВА НІЧ До яру підійшли, і одностальні тіні Погнулися від їхніх тіл назад. Риплять вози, ладнаючись у ряд, Колеса грузнуть в глей […]...
- ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
- “На майдані коло церкви…” На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, – […]...
- ГОЛОД Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]...
- ГОЛОД Голодна синичка летить до вікна, І мишка за сиром спішить в мишоловку. Орудує голод піступно і ловко, І сила його […]...
- “Я вмер. Але лишився голод…” Я вмер. Але лишився голод тут, де гуляв із києм Кий. той голод має власний голос, і я тим голосом […]...
- ГОЛОД 47-го РОКУ На широкім тапчані було місця мало – Мама хрестом лежала… Жебрак – із сусіднього села сивий дід Хомко – На […]...
- СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД Відколи вкрали владу серп і молот, Людською кров’ю обагрився шлях! Убивцям чести начіпляли блях, Щоб між народів піднімати колот. Хто […]...
- РУКИ Можна махати руками так, щоб каміння гриміло. Можна – за пазуху камінь – і посміхатись несміло. Можна збагнути, нарешті, руки […]...
- “Міжпланетні інтервали…” Міжпланетні інтервали! Сонце (скрізь цей сон!), Юпітер… А між ними не хорали – Вітер Марс – як бога! – Марс, […]...
- “…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...
- ГІРКЕ ВИНО Мої дні жорстокі та холодні полину навіяли в пісні, потонули обрії в безодні чорної весни. Знов підказує мені до вуха […]...
- “Коли на березі Дніпра…” Коли на березі Дніпра Лежу вночі біля костра, – Чоло пашить, а в спину зимно, – Мене проймає безпричинно Бентежне, […]...
- “Тюрми і голод, нещастя, убивства й помори…” Тюрми і голод, нещастя, убивства й помори Шли нам, Найвищий, бичуй нас,- нам певне потреба Раз покоритися волі небес і […]...
- “…І тоді я ставав на перехресті…” …І тоді я ставав на перехресті, Безсилий рвати злі кодоли пут – В літературі, в інституті, в тресі Тікав з […]...
- МАДОННО МОЯ… І Мадонно моя, Пренепорочна Маріє, прославлена в віках! На наших самотніх вівтарях лиш вітер віє… Пройди над нами з омофором, заридай […]...
- МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
- МОЖНА ЗАСПОКОЇТИСЬ Чуєш, брате, як – од ребер – серце – золотим м’ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися […]...
- “І замалий, і неширокий…” І замалий, і неширокий Цей світ без берега і меж, Що з ночі в ніч притихлим оком В вікні дорогу […]...
- ДОРОГА Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі […]...
- “Він вночі прилетить на шаленім коні…” Він вночі прилетить на шаленім коні І в вікно він постука залізним мечем. Ти останнюю казку докажеш мені – І […]...
- “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
- КАЯТТЯ Перед смертю хотіла мати Щось важливе мені сказати. Я далеко від неї був – Слів останніх її не чув. І […]...
- ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ Мені страшно признатися: я щаслива. Минають роки, а ти мені люб. Шаліє любові тропічна злива – землі і неба шалений […]...
- “Перевіяний я, наче зерно…” “Хтось перевіяний, як зерно, На грунт поезії впаде”… Ліна Костенко Перевіяний я, наче зерно, На безжалісних протягах зим. На моє […]...
- 1. “Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу…” Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу. Моя ніч – ніби голка в горлі вічна. Я собі […]...
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
- ВІРШ АМЕРИКАНСЬКОГО ЗБОЧЕНЦЯ Переклад присвячується Аліні дівча пухнасте у короні маковій їсть пластівці й дурниці милі меле між індіян оплачених-оплаканих за те що […]...
- ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
- И ГОРЕК МОРЯ АРОМАТ И горек моря аромат, И краб ленивый у воды Все пятится назад… Босые ноги на песке – Следы остались вдалеке, […]...
- ЕПІЛОГ Я, підданка своїх обов’язків, я, васал свому королю, я люблю тебе тихо, боязко, я прощально тебе люблю. Не жалкуй за […]...